Page 125 - 4304

РОЗДІЛ 3
СТАЛЕВІ РЕЗЕРВУАРИ

Газонафтосховища, які включають резервуари різних
конструкцій, дозволяють компенсувати нерівномірність видобутку,

виробництва і споживання сировини, підвищують надійність і
ритмічність їх доставки споживачам різними видами транспорту,
забезпечують створення гарантійних запасів і спеціальних резервів
для забезпечення споживачів всіма видами палива.

Резервуари широко застосовують на нафтобазах, насосних
станціях і наливних пунктах магістральних нафтопроводів та
нафтопродуктопроводів, нафтопромислах і НПЗ, підприємствах

різних галузей народного господарства.
Найбільш поширений тип резервуарів – вертикальні сталеві
циліндричні резервуари, що становлять 92 % резервуарного парку
України. Ці резервуари є відносно прості у виготовленні і дешеві.

Перший у світі вертикальний циліндричний резервуар був
запроектований і споруджений в 1878 р. російським 24-річним
інженером В. Г. Шуховим, головним інженером технічної контори.

Вертикальна циліндрична стінка складалась з шести поясів,
зібраних з окремих листів на заклепках; кріплення стінки і днища
здійснювалось за допомогою заклепок в кут. Резервуар мав

стаціонарне покриття конічного типу, несучі конструкції були
змішаними – металево-дерев’яними. Фундамент являв собою
ретельно утрамбований шар піску з гідрофобним покриттям на

ньому. Для запобігання вимивання піску з-під резервуару, було
передбачено захисне кільце з цегли і побутового каміння.
Починаючи з 1880 р. вертикальні сталеві циліндричні
резервуари аналогічної конструкції стали широко застосовуватись у

всьому світі. Вони виконувались клепаними (рис. 3.1).
Перші у світі зварні резервуари з’явились в Росії, в середині
30-х років. Зварні з’єднання виконувались РДЗ.

В 50-х роках 20 століття почався швидкий розвиток
резервуарів. Обумовлено це було зростанням видобутку і
споживання нафти.

125