Page 112 - 4303

Рисунок 5.4 – Ковші зворотної лопати

У сучасних одноковшевих екскаваторах застосовують ковші з

зубами, що мають значно більшу жорсткість і міцність. Зуби
вставляються хвостовою клиноподібною частиною у відповідної
форми кишеню, приварену до арки ковша. Щільна посадка

хвостовика зуба в кишеню забезпечується силами різання. Для
запобігання випадання зуба при транспортуванні екскаватора в
отвір на кінці його хвостової частини встановлюють шплінт. При

спрацюванні зуба шплінт виймають і зуб вибивається із кишені.
В екскаваторах зарубіжних модифікацій зуби приварені до
ковшів, а на зуби одягаються коронки, які у міру спрацювання

замінюються на нові.
Зуби працюють в умовах сильного абразивного зношення і
тому їх ріжуче ребро необхідно армувати зносостійким матеріалом.
При виготовленні зуби екскаватора штампуються із сталі марки

60С2 і загартовуються до твердості Н=38-42, після цього їх ріжуча
грань наплавляється спочатку електродами марки ВСН-6 в два
шари, а потім електродами ВСН-8 також в шари загальною

товщиною не менше 6,5 мм.
Дальше підвищення стійкості інструмента можливе за рахунок
багаторазового підвищення його міцності, яка повинна бути більше
твердості абразивних частинок грунту. Таке підвищення твердості

зубів досягається шляхом армування їх ріжучої грані пластинками
металокерамічних сплавів типу ВК (В – вольфрам, К – кобальт), які
складаються із найтонших частинок карбіду вольфраму,

зцементованих кобальтом у щільну, подібну на метал масу.
Металокерамічні сплави виготовляють спіканням пресових
порошків вольфраму та кобальту. Карбід вольфраму утворюється із

порошкоподібного вольфраму і сажі, які перемішують для
одержання однорідної маси в спеціальних жорнах, а потім

112