Page 18 - 43

Питома робота циклу
l k = q 1k + q 2k (3.23)

3.7. Визначення площі теплообміну регенератора ГТУ

3.7.1. Наявна питома теплота, яка теоретично може бути
передана у регенераторі гарячим теплоносієм холодному, зна-
ходиться з формули

q p max = C pm·(T 4 – T 2) (3.24)
де C pm – теплоємність теплоносія (в даному випадку РТ);
T 4 – температура РТ у кінці адіабатного розширення;
T 1 – температура РТ у кінці адіабатного стиску.
3.7.2. Для здійснення теплообміну між гарячими і холод-
ними теплоносіями у регенераторі необхідна різниця темпера-
тур. Тому передана теплота у регенераторі q p менша від наяв-
ної теплоти q p max . Величина переданої теплоти у регенераторі
визначається по формулі

q p = σ · q p max , (3.25)
де
σ – степінь регенерації.
3.7.3. Площа поверхні теплообміну регенератора визна-
чається за формулою
q  G
F  p , (3.26)
k   t 
T
де
G - секундна витрата теплоносія, кг/с ;
k Т - середнє значення коефіцієнта теплопередачі у реге-
нераторі , Вт/(м·К) ;
Δt - середня різниця температури у регенераторі, К.
3.7.4. Середня різниця температури (температурний
перепад) для теплообмінних апаратів з протиточною (рис.3.4,
а) і прямоточною схемою руху (рис.3.4, б) теплоносіїв визна-
чається з співвідношень для протитоку
 t  ' t " t  (3.27)
1 p p 2