Page 13 - 43

  2 T   1 T    b   T  2  1 T  2  
a
           2        (3.8)

2 T 1   100   100     2    100   100   
C  pm   
T
T
T
T
1 T  2     1     d   T  3  1  3   e   T  4  1  4  


 2
 2
 100   100        100      100         100      100    
  3     4    
Середня масова ізобарна теплоємність визначається че-
рез середню молярну
C
C  pm (3.9)
pm

де µ - молекулярна маса компонентів.
3.4.4. Після визначення параметрів РТ у вузлових точках
циклу будується робоча і теплова діаграми.

3.5. Побудова діаграм циклу ГТУ.

3.5.1. Термодинамічний цикл ГТУ з регенерацією тепло-
ти будується у системі координат V,P i s,Т
3.5.2. Масштаби по координатним осям слід прийняти з
таким розрахунком, щоб довжина і висота знаходилась у діа-
пазоні 90-150 мм.
3.5.3. Після вибору масштабів (вони можуть бути різни-
ми для різних осей необхідно на шкалах нанести рівномірно
поділки, потім для робочої діаграми нанести значення пито-
мого об’єму і тиску РТ нанести характерні точки циклу (1, 2,
3, 4).
Для побудови адіабат використовується співвідношення
(3.3), при цьому необхідно взяти не менше десяти точок в ін-
тервалі [V 1, V 2] і в інтервалі [V 3, V 4]. Результати розрахунку
необхідно привести у табличній формі.
3.5.4. Для визначення координат проміжних точок ізоба-
ри у тепловій діаграмі циклу необхідно інтервал зміни темпе-
ратури РТ розбити не менше як десять підінтервалів і для ко-
жного з них визначити ΔS, а потім з урахуванням прийнятого
початку відрахунку визначити питому ентропію у кінці кож-
ного підінтервалу. У розрахунках сили використати співвід-
ношення