Page 33 - 4297

сивну корозію труб, приладів і обладнання. Продукти згорян-
ня сірководню завдають значної шкоди навколишньому сере-
довищу.
Вуглекислий газ і азот розглядаються як баластні домі-
шки природного газу, наявність яких збільшує витрати енергії
на перекачування газу і зменшує його теплотворність. Однак
слід зазначити, що за присутності вологи вуглекислий газ мо-
же бути помітним корозійним фактором.

3.2 Допустимі норми вмісту шкідливих домішок у газі

Існують ряд технічних умов і стандартів , що визначають
вимоги до якості газу, в залежності від призначення природ-
ного газу. Зокрема, діючим нормативним документом [ 6] но-
3
рмується вміст сірководню (не більше 0,02 г/м ), меркаптано-
3
вої сірки (не більше 0,036 г/м ), об’ємна частина кисню (не бі-
льше 1%). Допустимий вміст механічних домішок згідно з
3
цим стандартом становить 0,003 г/м . Кількість вологи і важ-
ких вуглеводнів у газі визначається точкою роси — найвищою
температурою, при якій у газовій суміші утворюється рідка
фаза, тобто починається процес конденсації. Для помірного
клімату максимальна точка роси згідно з цим стандартом до-
рівнює 0 °С для теплого періоду року ( з 01.05 до 30.09 ) і мі-
нус 5 °С для холодного періоду року (дане значення регламе-
нтовано для абсолютного тиску природного газу в 4,0 МПа).
Крім того в даному нормативному документі регламентовано
точку роси природного газу по вуглеводам (не вище 0 ° С).
Також даний нормативний документ регламентує калорійні
властивості природного газу. Так, за температури 20 ° С та ти-
ску 101,325 кПа, нижча об’ємна теплота згоряння природного
3
газу не повина бути менша ніж 32,5 МДж/м . В додатку Б
представлено вимовги до природного газу згідно з [ 6].
Підготовка газу до транспорту відповідно до зазначеного
вище стандарту відбувається на головних спорудах газових
промислів.
Другим важливим стандартом є стандарт [ 7], що містить
технічні вимоги до якості природного газу, який подається
комунально-побутовим споживачам. У цьому стандарті наве-

35