Page 24 - 4297

 ∂ T 
D =   , (2.31)
j
 ∂ P h 
де h — ентальпія.
У практичних розрахунках користуються середніми зна-
ченнями коефіцієнта D у певних інтервалах тиску, і знижен-
j
ня температури визначають залежністю
⋅
∆ T = D ∆ P . (2.32)
j
Величина коефіцієнта D є функцією тиску, температу-
j
ри і складу газу.
При теплових розрахунках процесів транспорту газу пе-
реважно користуються значеннями коефіцієнта D для мета-
j
ну за умови, що вміст метану в суміші перевищує 85 % (в
об’ємних частках).
Для визначення коефіцієнта D для певних умов темпе-
j
ратури і тиску користуються таблицями, графіками або емпі-
ричними формулами. В останньому випадку для розрахунків,
пов’язаних із дроселюванням, можливе використання ЕОМ. В
додатку В представлена графічна характеристика коефіцієнта
D залежності від тиску та температури для метану.
j
Для практичних розрахунків може бути рекомендована
формула

2
2316⋅ 10 ⋅ 25 P
−
D = , К/МПа, (2.33)
j
T , 2 19
де P - абсолютний тиск, МПа; T - абсолютна температура, К.
У межах температури від 270 до 340 К та абсолютного
тиску від 2 до 8 МПа відносна помилка результату розрахун-
ків за формулою (2.33) порівняно з табличними даними не пе-
ревищує 1 %.
Розрахунки температурного режиму газопроводу, проце-
сів охолодження газу на компресорних станціях неможливі
без знання теплоємності газу. В основному для розрахунків
користуються питомою теплоємністю (масовою, об’ємною

26