Page 54 - 4293
P. 54
січня 45 року до н. е. Першим місяцем року став січень. Початок року Цезар переніс на
1 січня тому, що з цього дня консули вступали на свою посаду і починався римський
господарський рік.
Назви перших шести місяців походять від імен богів або релігійних обрядів, а далі
– від назв числівників. Ці назви з деякими фонетичними і правописними змінами досі
збереглися у більшості європейських мов, зокрема у англійській.
1. Mensis Ianuarius – січень, від імені бога початку і входу Януса.
2. Mensis Februarius – лютий, від februa – очищення, релігійного свята.
3. Mensis Martius – березень, від імені бога війни Марса.
4. Mensis Aprĭlis – квітень, місяць Венери.
5. Mensis Maius – травень, від імені богині родючості Майї.
6. Mensis Iunius – червень, від імені богині Юнони.
7. Mensis Quintīlis – липень, п’ятий, а з 44 року до н. е. Iulius, від імені Гая Юлія
Цезаря.
8. Mensis Sextīlis – серпень, шостий, з 8 року до н. е. Augustus, від імені
імператора Августа.
9. Mensis September – вересень, сьомий місяць.
10. Mensis Octōber – жовтень, восьмий місяць.
11. Mensis November – листопад, дев’ятий місяць.
12. Mensis December – грудень, десятий місяць.
У кожному місяці римляни виділяли три головні дні, які були встановлені
відповідно до фаз місяця:
1. Kalendae, ārum, f – Календи, перше число місяця, “день плати”.
2. Nonae, ārum, f – Нони, 5 або 7-е число місяця (сьомий день – у березні, травні,
липні, жовтні і п’ятий день в інших місяцях).
3. Idus, uum, f – Іди, “повний місяць”, 13 або 15-е число місяця (15-й день у
березні, травні, липні, жовтні і 13-й день в інших місяцях).
Для визначення головної дати назви днів ставили в ablatīvus tempŏris:
Kalendis Ianuariis – 1 січня;
Nonis Februariis – 5 лютого;
Idĭbus Martiis – 15 березня.
День, який передував Календам, Нонам, Ідам, позначався за допомогою слова
pridie (напередодні) з accusatīvus tempŏris цих дат:
pridie Kalendas Ianuarias – 31 грудня;
pridie Nonas Martias – 6 березня;
pridie Idus Aprīles – 12 квітня.
Інші дати визначались залежно від того, скільки днів залишилось до найближчої
головної дати. Ставилось словосполучення ante diem з порядковим числівником і
accusatīvus tempŏris головного дня. Відповідний порядковий числівник рахувався від
головного дня назад, причому зараховувався головний день і день, який визначався:
21 січня (31-21+2)=12 день перед лютневими Календами – ante diem duodĕcimum
Kalendas Februarias.
3 березня (7-3+1)=5 день перед березневими Нонами – ante diem quintum Nonas
Martias.
11 травня (15-11+1)=5 день перед травневими Ідами – ante diem quintum Idus
Maias.
Дати позначалися скорочено: a. d. V Id. Mai., тобто 11 травня.
Високосного року, коли у лютому 29 днів, після 24 лютого (a. d. VI. Kal. Mart.)
вставляли ще один день (bis sextus) і позначали так: ante diem bissextum Kalendas
Martias – повторний день перед березневими Календами.
53