Page 53 - 4293

0,1 % – decima (pars) pro centum;
0,3 % – tres decĭmae (partes) pro centum;
0,01 % – centesĭma (pars) pro centum;
0,02 % – duae centesĭmae (partes) pro centum;
0,003 % – ter millesĭmae (partes) pro centum.
7) Визначення ваги:
1,0 – gramma unum 0,01 – centigramma unum
2,0 – grammăta duo 0,06 – centigrammata sex
5,0 – grammăta quinque 0,001 – miligramma unum
0,1 – decigramma unum 0,007 – miligrammata septem
0,4 – decigrammăta quattuor

5. Cитаксис відмінків при числівниках

При числівниках у латинській мові вживаються відмінки з такими значеннями:
1. Ablatīvus tempŏris (аблятив часу) вказує на час виконання дії, відповідаючи на
запитання коли?, у який час? Вживається без прийменника при словах: annus – рік;
tempus – час; aetas – вік; aera – епоха; saecŭlum – сторіччя; mensis – місяць; dies –
день; hora – година; ver – весна; nox – ніч та ін.
Roma anno septingentesĭmo quinquagesĭmo tertio ante aeram nostram condĭta est. –
Рим був заснований 453 року до н. е.
2. Accusatīvus tempŏris (знахідний часу) вказує на час тривалості дії, а також вік,
відповідаючи на питання як довго?, протягом якого часу? Інколи accusatīvus tempŏris
вживається з прийменником per (протягом). Перекладається українською мовою
знахідним або родовим відмінком зі словом протягом:
Graeci decem annos Troiam expugnābat. – Греки здобували Трою протягом десяти
років.

6. Римський календар (рік, місяці, дні тижня)

У Стародавньому Римі з початку республіки (510-509 рр. до н. е.) аж до часу
Октавіана Августа (16 р. до. н. е.) літочислення велося за списками консулів – fasti
consulāres. З епохи Августа (16 р. до н. е.) поряд з датуванням за вибраними
консулами, приймається літочислення від часу заснування Риму (ab Urbe condĭta),
тобто від 753 р. до н. е.
Після падіння Римської імперії, з поширенням християнства в Європі, церква
запровадила літочислення від народження Христа. Так виникло поняття наша ера –
aera nostra у християнському світі.
Рік, місяці
Спочатку римляни ділили рік на десять місяців, і першим місяцем року був
березень (mensis Martius), присвячений Марсові, богові війни. Свідченням того, що
Martius був першим місяцем року, є назви місяців, які походять від числівників:
вересень – September (від septem – сім), жовтень – Octōber (від octo – вісім), листопад
– November (від novem – дев’ять), грудень – December (від decem – десять). З кінця
VІІ – початку VІ ст. до н. е. з Етрусії був запозичений календар, в якому рік ділився на
12 місяців. У 46 р. до н. е. Юлій Цезар з допомогою грецьких і єгипетських астрономів
та александрійського математика Сосігена провів реформу календаря. Це так званий
юліанський календар. В основу реформи був покладений чотирирічний цикл (365 – 365
– 365 – 366 = 1461 день). Кількість днів кожного місяця збереглася досі (30 і 31 день, у
лютому – 28 протягом трьох років і 29 – у високосному). Ця система почала діяти з 1

52