Page 53 - 4293
P. 53

0,1 % – decima (pars) pro centum;
                  0,3 % – tres decĭmae (partes) pro centum;
                  0,01 % – centesĭma (pars) pro centum;
                  0,02 % – duae centesĭmae (partes) pro centum;
                  0,003 % – ter millesĭmae (partes) pro centum.
                  7) Визначення ваги:
                  1,0 – gramma unum                       0,01 – centigramma unum
                  2,0 – grammăta duo                       0,06 – centigrammata sex
                  5,0 – grammăta quinque                0,001 – miligramma unum
                  0,1 – decigramma unum                0,007 – miligrammata septem
                  0,4 – decigrammăta quattuor

                  5. Cитаксис відмінків при числівниках

                  При числівниках у латинській мові вживаються відмінки з такими значеннями:
                  1. Ablatīvus tempŏris (аблятив часу) вказує на час виконання дії, відповідаючи на
            запитання  коли?,  у  який  час?  Вживається  без  прийменника  при  словах:  annus  –  рік;
            tempus – час; aetas – вік; aera – епоха; saecŭlum – сторіччя; mensis – місяць; dies  –
            день; hora – година; ver – весна; nox – ніч та ін.
                  Roma anno septingentesĭmo quinquagesĭmo tertio ante aeram nostram condĭta est. –
            Рим був заснований 453 року до н. е.
                  2. Accusatīvus tempŏris (знахідний часу) вказує на час тривалості дії, а також вік,
            відповідаючи на питання як довго?, протягом якого часу? Інколи accusatīvus tempŏris
            вживається  з  прийменником  per  (протягом).  Перекладається  українською  мовою
            знахідним або родовим відмінком зі словом протягом:
                  Graeci decem annos Troiam expugnābat. – Греки здобували Трою протягом десяти
            років.

                  6. Римський календар (рік, місяці, дні тижня)

                  У  Стародавньому  Римі  з  початку  республіки  (510-509  рр.  до  н.  е.)  аж  до  часу
            Октавіана  Августа  (16  р.  до.  н.  е.)  літочислення  велося  за  списками  консулів –  fasti
            consulāres.  З  епохи  Августа  (16  р.  до  н.  е.)  поряд  з  датуванням  за  вибраними
            консулами,  приймається  літочислення  від  часу  заснування  Риму  (ab  Urbe  condĭta),
            тобто від 753 р. до н. е.
                  Після  падіння  Римської  імперії,  з  поширенням  християнства  в  Європі,  церква
            запровадила  літочислення  від  народження  Христа.  Так  виникло  поняття  наша  ера  –
            aera nostra у християнському світі.
                                                       Рік, місяці
                  Спочатку  римляни  ділили  рік  на  десять  місяців,  і  першим  місяцем  року  був
            березень  (mensis  Martius),  присвячений  Марсові,  богові  війни.  Свідченням  того,  що
            Martius  був  першим  місяцем  року,  є  назви  місяців,  які  походять  від  числівників:
            вересень –  September (від septem – сім), жовтень – Octōber (від octo – вісім), листопад
            – November (від novem – дев’ять), грудень – December (від decem – десять). З кінця
            VІІ – початку VІ ст. до н. е. з Етрусії був запозичений календар, в якому рік ділився на
            12 місяців. У 46 р. до н. е. Юлій Цезар з допомогою грецьких і єгипетських астрономів
            та  александрійського  математика  Сосігена  провів  реформу  календаря.  Це  так  званий
            юліанський календар. В основу реформи був покладений чотирирічний цикл (365 – 365
            – 365 – 366 = 1461 день). Кількість днів кожного місяця збереглася досі (30 і 31 день, у
            лютому – 28 протягом трьох років і 29 – у високосному). Ця система почала діяти з 1





                                                        52
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58