Page 6 - 4291

рідини), що безперервно циркулює в свердловині в процесі буріння.
Буровий розчин подається за допомогою насосів з поверхні в колону
бурильних труб, потрапляє на вибій крізь отвори у долоті,
промиваючи його, підхоплює уламки гірських порід та повертається

на поверхню із зовнішньої сторони колони бурильних труб.
Напрямки руху бурового розчину позначені на рис. 1.1 стрілками.
Як промивальну рідину при бурінні використовують воду,

глинисті та глинисто-вапнякові розчини, розчини на нафтовій основі,
емульсійні та інші розчини. Найбільш широкого застосування набули
глинисті розчини. Необхідно підкреслити, що від фізико-хімічних
властивостей промивальної залежить ефективність методів

геофізичних досліджень свердловин.
Після закінчення буріння та проведення ГДС у відкритому
стовбурі свердловину укріплюють обсадними металевими колонами.

Простір між обсадною колоною та стінками свердловини
заповнюється цементним розчином для закріплення свердловини та
усунення штучного гідродинамічного зв’язку між окремими

пластами.
Слід мати на увазі, що гірські породи мають різні механічні
властивості. Щільні зцементовані породи при розбурюванні в околі

стінок свердловини не руйнуються і діаметр свердловини напроти
таких порід дорівнює номінальному діаметру долота ( d  ); глинисті
d
c н
породи, солі, навпаки, розмиваються промивальною рідиною,
внаслідок чого утворюються каверни, тобто відбувається збільшення
діаметру свердловини (d  ).
d
c н
У розрізах нафтогазових свердловин найбільший інтерес
представляють пористі проникні пласти (пласти-колектори), що
здатні пропускати крізь себе рідину (воду, нафту, газ, конденсат) за
певних перепадів тиску. Розкриття порід під час буріння відбувається

при переважанні тиску в свердловині над тиском у пласті-колекторі,
тому в пористі породи проникає промивальна рідина. При цьому,
оскільки пори порід-колекторів зазвичай мають невеликі радіуси (від

одиниць до сотень мікрометрів), то в такі породи потрапляє тільки
фільтрат промивальної рідини, а глинисті частинки осаджуються на
стінках свердловини, утворюючи навпроти проникних пластів

глинисту кірку, товщина якої h може сягати 3 см, що обумовлює
гк
зменшення діаметру свердловини (d  ).
d
c н
Відповідно частина проникного пласта, в яку потрапив фільтрат
промивальної рідини, називається зоною проникнення. Тут фільтрат

6