Page 5 - 4291

РОЗДІЛ 1

СВЕРДЛОВИНА ЯК ЗАСІБ ГЕОЛОГІЧНОГО

ВИВЧЕННЯ НАДР

Свердловина – це циліндрична гірська виробка, довжина якої
значно більша за її діаметр. Вона складається з трьох основних
частин: гирла (верх свердловини), вибою (дно свердловини) та
стовбура (уся циліндрична частина від гирла до вибою). Просторове

положення стовбура свердловини у гірських породах може бути
довільним. Найбільш розповсюджені вертикальні та нахилені
свердловини; останнім часом все частіше проводиться або буріння

горизонтальних свердловин.
Основна мета буріння свердловин – вивчити розріз порід на
глибинах, недоступних для дослідження іншими методами, а також

безпосереднє розкриття і випробовування нафтогазоносних
горизонтів. Слід зауважити, що висновок про наявність у надрах
нафти або газу складається лише після отримання припливу

вуглеводнів у пробурених свердловинах. При цьому слід підкреслити,
що доказ наявності в надрах нафти чи газу приводиться лише
свердловинами. Тільки буріння глибоких свердловин дає найбільш
достовірну інформацію як про геологічну будову площ, так і про самі

скупчення нафти і газу в надрах. Всі інші методи, які застосовують
для геологічного вивчення надр, можуть бути перевірені даними
буріння свердловин, і тільки бурінням можуть бути встановлені всі

зроблені висновки та узагальнення щодо промислової
нафтогазоносності надр.
Глибини свердловин коливаються в досить широкому діапазоні.
Найглибші свердловини пробурені у США: Берта-Роджерс-1

(9583 м), ще дві свердловини сягають глибин 9159 м і 9028 м. В
Україні найглибша свердловина – це Шевченково-1 (7524 м),
пробурена на північно-східному схилі Українських Карпат. Там же

пробурена надглибока свердловина Синевидне-1 (7501 м).
Процес буріння полягає у розкритті (розбурюванні) гірських
порід буровим інструментом (буровими долотами різних типів). При

цьому частинки розбуреної гірської породи (шлам) з вибою на
поверхню виносяться за допомогою бурового розчину (промивальної

5