Page 123 - 4291
P. 123

8.2 Термодинамічні дослідження свердловин


                    Такі  дослідження  дають  змогу  вивчати  розподіл  температури  у
            свердловині,  яка  тривало  простоює  (геотерма)  або  яка  працює

            (термограма).  З  цими  даними  можна  визначати  геотермічний  градієнт,
            виявляти  працюючі  і  обводнені  інтервали  пласта,  здійснювати  аналіз
            температурних  процесів  у  пласті  при  тепловому  діянні  чи  нагнітанні
            холодної  води  і  стану  вироблення  запасів  нафти  під  час  заводнення,  а

            також  контролювати  технічний  стан  свердловин  і  роботу  підземного
            свердловинного обладнання.
                    Зміну температури Т надр Землі з глибиною  z (природна геотерма)

            можна виразити рівнянням:
                                                        Т = T  + Г z,
                                                                     т
                                                               0
            де То - температура нейтрального шару Землі; Г  = dT/dz - геотермічний
                                                                           т
            градієнт (у середньому дорівнює 0,033 °С/м).
                   Фільтрація  флюїдів  у  свердловину,  як  дросельний  процес  зміни
            температури ΔT від перепаду тиску ΔР (ефект Джоуля-Томсона) згідно з
            рівнянням

                                                        ΔT= - д ΔР.
                   Характеризується  зміною  температури  флюїду  на  вибої,  де  – д–
            середній інтегральний коефіцієнт Джоуля-Томпсона. Для води – 0,24, для
                                                                                              о
            нафти  0,41…..0,61,  для  вуглеводневого  газу  –  -(3,55…4,08)  С/МПа,  це
            означає,  що  під  час  приплив  води  і  нафти  потік  нагрівається,  а  під  час
            припливу газу охолоджується.

                   У  разі  припливу  однорідної  нафти  дросельні  ефекти  незначні
            (температура нафти може підвищуватися лише на 0,4...0,6 °С за депресії
            тиску приблизно 1 МПа).
                   На  термограмах,  які  знято  відразу  після  зупинки  свердловини,

            виділяються  аномалії  температури.  Чіткіше  такі  аномалії  видно  на
            термограмах,  які  знято  після  зупинки  водонагнітальних  свердловин,  що
            дає змогу виділити поглинаючі пласти.

                   Поінтервальний приплив нафти з кількох пластів можна визначити за
            термограмою,  яка  знята  у  тривало  (більше  кількох  діб)  працюючій
            нафтовій  свердловині  за  постійного  відбору.  Потоки  з  кожного  пласта,
            маючи  різну  температуру  і  послідовно  змішуючись,  зумовлюють

            стрибкоподібну  зміну  температури  потоку  суміші.  Тоді  приплив  Qрі  з
            кожного,  послідовно  зверху  вниз,  пласта  можна  обчислювати  за
            калориметричним рівнянням


                                                                                                         121
   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128