Page 117 - 4291

3
(рис. 7.5). Густину газорідинної суміші доводять до 300-400 кг/м .
Швидкість спадного потоку рідини має бути не меншою 0,8-1 м/с для
попередження спливання бульбашок газу і утворення „газових
подушок", які зумовлюють різке зростання тиску, через що процес

переривається.
Газ вводять за допомогою аератора типу „перфорована труба в
трубі" чи рідинно-газового ежектора, а на газовій лінії встановлюють

зворотній клапан, щоб попередити потрапляння рідини в компресор.
Для освоєння використовують газоподібний азот від
автомобільного газифікаційного устатковання АГУ 6000-500/200
(АГУ-8К) або природний (вуглеводневий) газ із газових свердловин

(газопроводів). За спеціальним дозволом можна використовувати
повітря від пересувного компресора.
Для освоєння свердловин розроблено пересувні компресорні

устатковання (типу УКП-80, СД-12/250, НЕ-12/250, УКС-80, КПУ-
167100, КПУ-І67250, ДКС-7/200А, ДКС-3,5/200 ТП)
У разі використання повітря можуть утворюватися

вибухонебезпечні суміші, існує загроза вибухів у свердловині Для
надання процесу плавності, стійкості і безпеки до води додають ПАР
- піноутворювачі, тобто освоєння здійснюють дво- чи трифазною

піною.

Рисунок 7.5 – Технологіна схема освоєння свердловин аеруванням
рідини з застосуванням двофазної піни

де 1 – аератор; 2 – манометр, 3 – витратомір повітря, 4 – компресор,
5 – зворотний клапан, 6 – насосний агрегат, 7 – мірна ємність,

8 – накопичувальна ємність для піноутворювальної рідини, 9 – лінія
викиду

115