Page 85 - 4290

електричних і радіоактивних методів дослідження свердловин.
Найбільш важливим застосування кавернометрії є для
розчленування розрізу, розкритого свердловиною.
Вивчення даних кавернометрії показало, що діаметр

свердловини значно змінюється залежно від літологічного складу
порід.
Пласти глин і аргілітів на кавернограмах характеризуються

збільшенням фактичного діаметра свердловини в порівнянні з
номінальним. Ступінь збільшення діаметра залежить від
літологічних особливостей глин і тривалості періоду, протягом
якого пласт піддавався розмиванню струменем бурового розчину.

У пісковиках і алевролітах, а також у деяких гранулярних
вапняках і доломітах із добрими колекторськими властивостями
при бурінні свердловини на глинистому розчині внаслідок

проникнення фільтрату розчину в пласти-колектори утворюється
глиниста кірка, що фіксується на кавернограмах зменшенням
діаметра свердловини в порівнянні з номінальним. Товщина

глинистої кірки визначається якістю глинистого розчину і
властивостями колекторів. Як правило, чим гірша якість
глинистого розчину і чим кращий колектор, тим товща глиниста

кірка.
У щільних вапняках і доломітах, в щільних глинистих
пісковиках і алевролітах глиниста кірка, як правило, не
утворюється, тому такі породи зазвичай виділяються на

кавернограмах у вигляді ділянок із номінальним значенням
діаметра свердловини.
Невелике збільшення діаметра свердловини фіксується іноді

в карбонатних колекторах із значним розвитком тріщин і карстів.
Зазвичай такі ділянки на кавернограмах відповідають інтервалам
інтенсивного поглинання бурового розчину. Щільні карбонатні
колектори зі змішаним тріщинно-гранулярним типом пор, як

правило, відмічаються на кавернограмах ділянками з
номінальним діаметром свердловини.
Значне збільшення діаметра свердловини на кавернограмах

спостерігається навпроти солі (галіт, сільвін) і невелике –
навпроти гіпсу. У ангідритах фактичний діаметр свердловини
рівний номінальному.

82