Page 81 - 4290

Отримана діаграма механічного каротажу дозволяє виділити
в розрізі тверді та м’які породи і тим самим допомагає
інтерпретувати електрокаротажні діаграми, особливо при
виділенні нафтоносних інтервалів у карбонатних породах.

Нафтоносні карбонатні породи, в яких нафта займає тріщини,
пустоти й каверни, розбурюються легше за щільні її різновиди,
що і дає змогу виділяти їх за допомогою механічного каротажу

(при електричному каротажі їх виділити досить важко).
Слід мати на увазі, що на точність отриманої діаграми
механічного каротажу впливають тип і розмір долота, глибина
свердловини, маса інструменту, частота обертання ротора,

потужність бурового насоса, спосіб буріння (роторний, турбінний
та ін.), тому, зіставлення діаграм механічного каротажу різних
свердловин можливе лише у тому випадку, коли технологічний

режим буріння цих свердловин був абсолютно однаковим.

Фотокаротаж

Фотографування стінок свердловини (фотокаротаж)
виконують з метою визначення літологічного складу порід, а

також для вивчення пористості і тріщинуватості, особливо в
карбонатних породах.
Для цього використовують свердловинний акустичний
телевізор САТ-1, проте здебільшого використовують

свердловинний фотоапарат ФАС-1, який опускається у
свердловину на каротажному кабелі. Цей прилад діаметром
102 мм розрахований для роботи за температури до 60 °С і тиску

до 50 МПа.
Ділянку стінки свердловини – коло діаметром 7 см –
знімають кожні 10-25 см і більше. За один спуско-підйом приладу
досліджують інтервал 25 м і більше, залежно від кроку зйомки.

Отримані знімки проявляють і збільшують до натурального
розміру. Зображення виходять досить виразні і придатні для
подальшої обробки, якщо фотографування проведено у

свердловинах, заповнених прозорою рідиною. Добрі результати
одержують у свердловинах, які бурять, на нафту і газ із
застосуванням води як промивної рідини; перед опусканням

78