Page 81 - 4290
P. 81

Отримана діаграма механічного каротажу дозволяє виділити
                  в  розрізі  тверді  та  м’які  породи  і  тим  самим  допомагає
                  інтерпретувати  електрокаротажні  діаграми,  особливо  при
                  виділенні  нафтоносних  інтервалів  у  карбонатних  породах.

                  Нафтоносні  карбонатні  породи,  в  яких  нафта  займає  тріщини,
                  пустоти  й  каверни,  розбурюються  легше  за  щільні її  різновиди,
                  що і дає змогу виділяти їх за допомогою механічного каротажу

                  (при електричному каротажі їх виділити досить важко).
                         Слід  мати  на  увазі,  що  на  точність  отриманої  діаграми
                  механічного  каротажу  впливають  тип  і  розмір  долота,  глибина
                  свердловини,  маса  інструменту,  частота  обертання  ротора,

                  потужність бурового насоса, спосіб буріння (роторний, турбінний
                  та  ін.),  тому,  зіставлення  діаграм  механічного  каротажу  різних
                  свердловин  можливе  лише  у  тому  випадку,  коли  технологічний

                  режим буріння цих свердловин був абсолютно однаковим.

                                                     Фотокаротаж


                         Фотографування              стінок       свердловини            (фотокаротаж)
                  виконують  з  метою  визначення  літологічного  складу  порід,  а

                  також  для  вивчення  пористості  і  тріщинуватості,  особливо  в
                  карбонатних породах.
                         Для  цього  використовують  свердловинний  акустичний
                  телевізор         САТ-1,         проте        здебільшого           використовують

                  свердловинний  фотоапарат  ФАС-1,  який  опускається  у
                  свердловину  на  каротажному  кабелі.  Цей  прилад  діаметром
                  102 мм розрахований для роботи за температури до 60 °С і тиску

                  до 50 МПа.
                         Ділянку  стінки  свердловини  –  коло  діаметром  7  см  –
                  знімають кожні 10-25 см і більше. За один спуско-підйом приладу
                  досліджують інтервал 25 м і більше, залежно від кроку зйомки.

                         Отримані знімки проявляють і збільшують до натурального
                  розміру.  Зображення  виходять  досить  виразні  і  придатні  для
                  подальшої  обробки,  якщо  фотографування  проведено  у

                  свердловинах,  заповнених  прозорою  рідиною.  Добрі  результати
                  одержують  у  свердловинах,  які  бурять,  на  нафту  і  газ  із
                  застосуванням  води  як  промивної  рідини;  перед  опусканням








                                                              78
   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86