Page 268 - 4290

У контурах запасів корисних копалин категорій А і В у ряді
випадків немає необхідності доводити ступінь розвіданості
запасів супутніх компонентів до тих же категорій. У випадку
близької рівномірності розподілу основних і супутніх

компонентів і особливо при виявленні чіткої кореляції між
вмістами тих і інших, число розрізів, випробуваних на супутні
компоненти в контурах запасів корисних копалин категорій А і

В, може бути скорочено. При більш рівномірному розподілі
супутніх компонентів у порівнянні з основними або за наявності
між їхніми вмістами чіткої кореляції, мережа випробування на
супутні компоненти в контурах запасів категорії С також може
1
бути розріджена. Можливість розрідження мережі випробування
на супутні компоненти встановлюють у кожному окремому
випадку в процесі геологорозвідувальних робіт.

Залежно від особливостей розподілу супутніх компонентів
третьої групи їхні запаси можна підрахувати як звичайними
методами (за даними аналізів рядових або групових проб),

викладеними у відповідних посібниках, так і за деякими
спеціальними методами (за мінералами, лабораторними
концентратами, методом кореляції та ін.).

Для супутніх компонентів третьої групи, що накопичуються
в концентратах основних компонентів, поряд із запасами в
надрах (валовими) підраховують також запаси в мінералах, що
переходять у ці концентрати (запаси, що вилучаються). Запаси,

що вилучаються, підраховують за даними аналізів концентратів,
отриманих при технологічних дослідженнях корисної копалини
або концентратів, одержаних у лабораторних умовах із групових

проб, що характеризують промислові (технологічні) типи і сорти
корисної копалини в повних розрізах або у межах окремих
рудних тіл.
Запаси супутніх компонентів, що видобуваються, можна

також підрахувати за даними аналізів мономінеральних проб або
лабораторних концентратів, що складаються, в основному, з
досліджуваного мінералу.

Комплексне вивчення корисних копалин повинне
супроводжуватися статистичною обробкою результатів
випробування на основні і супутні компоненти для

обґрунтування можливості підрахунку супутніх компонентів

260