Page 265 - 4290
P. 265
випробування на основні компоненти. Спеціальних виробок із
цією метою не проходять.
Вміст супутніх компонентів, які враховують при
оконтурюванні запасів комплексних руд (через умовний вміст
основного компонента), визначають у всіх рядових пробах, вміст
інших супутніх компонентів у групових пробах, що
характеризують промислові (технологічні) типи і сорти корисної
копалини в повних розрізах. При великій товщині (більше
10-15 м) пласта корисної копалини одного промислового типу
або сорту по ньому варто складати декілька групових проб.
При близькому ступені рівномірності розподілу основних і
супутніх компонентів, наявності тісної кореляції між ними а
також при незначній промисловій цінності супутніх компонентів
допускається складання групових проб, що характеризують
промислові (технологічні) типи і сорти корисних копалин, у
межах окремих блоків підрахунку, груп сусідніх блоків
підрахунку або окремих рудних тіл. При цьому сукупність
групових проб для визначення супутніх компонентів повинна
включати весь матеріал пластів, за якими підраховують запаси
основних компонентів, якщо не доведена доцільність
розрідження мережі випробування на супутні компоненти.
У процесі переробки твердих корисних копалин багато
супутніх компонентів (переважно розсіяні елементи)
накопичуються в продуктах металургійної і хімічної переробки
навіть за низьких вмістів у сировині, що переробляється (рудах,
концентратах і т.п.). Ці компоненти необхідно враховувати при
будь-яких вмістах, імовірно встановлених аналізами.
Якщо концентрація супутніх компонентів у рудах нижча
межі чутливості аналізу, її визначають за мономінеральними
пробами або лабораторних концентратах з підвищеним вмістом
досліджуваного мінералу. При відборі цих проб слід
використовувати методи збагачення, що забезпечують
витягування у пробу практично всіх різновидів і генерацій
досліджуваного мінералу. Мономінеральна проба повинна
містити не менше 90 % досліджуваного мінералу. У
тонкозернистих різновидах корисних копалин з тісним взаємним
проростанням мінералів, де не завжди можна забезпечити таку
чистоту відбору, допустиме визначення супутніх компонентів у
257