Page 246 - 4290

У формулі (9.1) добуток f·h визначає об’єм покладу;
f·h·m – поровий об’єм покладу (сумарний об’єм відкритих пор,
які складають поклад); f·h·m·β – нафтонасичений об’єм пласта
н
(об’єм нафти в порах пласта); f·h·m·β ·η – об’єм нафти, який може
н
бути піднятий на поверхню існуючим способом розробки
покладу; f·h·m·β ·θ·η – об’єм нафти, який може бути вилучений на
н
поверхню з врахуванням переходу нафти з пластових умов в

поверхневі; f·h·m·β ·ρ ·θ·η – запаси нафти у тонах, які можуть
н
н
бути вилучені з надр на поверхню в результаті експлуатації
покладу (тобто промислові або видобувні запаси нафти).
Площу нафтоносності f визначають на основі даних про

положення контурів нафтоносності. Площі нафтоносності
вимірюють планіметром або за допомогою ЕОМ на
підрахункових планах продуктивного об’єкта (пласта) окремо по

полях різних категорій запасів. Для встановлення контурів
нафтогазоносності необхідно визначити положення ВНК за
даними комплексу промислово-геофізичних досліджень,

результатів випробовування свердловин і даних аналізу керна.
Особливого значення при цьому набувають результати
поінтервального випробовування. При значній геолого-

геофізичній неоднорідності продуктивних пластів і наявності
перехідних зон умовне положення ВНК приймають на рівні
абсолютної позначки нижніх дірок перфорації в свердловині, яка
під час випробовування дала “чисту” (безводну) нафту в

інтервалі з найнижчими гіпсометричними позначками.
Ефективну нафтонасичену товщину h визначають
переважно за даними промислово-геофізичних методів із

врахуванням результатів випробовування і аналізу керну.
Спочатку необхідно оцінити ефективну товщину, тобто товщину
частини розрізу, представлену колекторами, які задовільняють
промисловим кондиціям. Інтервали розрізу, які

характеризуються значеннями колекторських параметрів нижче
кондиційних, не повинні враховуватися при визначенні середніх
значень ефективних нафто-, газонасичених товщин. Середню

величину нафтона-сиченої товщини можна розрахувати або як
середньоарифметичну, або як середньозважену по площі.
Середньоарифметичну величину використовують у

випадку, коли кількість даних для досліджуваного параметра

238