Page 245 - 4290

(Proved mineral reserves). Класи під кодом 121 та 122
включають балансові і попередньо оцінені запаси, що за
класифікацією ООН належать до ймовірних (Probably mineral

reserves).

9.2 Методи підрахунку запасів нафти

Для підрахунку запасів нафти використовують такі методи:
об’ємний, статистичний і матеріального балансу. Вибір того чи
іншого методу підрахунку обумовлений якістю і кількістю

вихідних даних, ступенем вивченості родовища та режимом
роботи покладу нафти.
У геолого-промисловій практиці найбільш розповсюджений
об’ємний метод. Його можна використовувати для підрахунку

запасів нафти на різних стадіях розвіданості і при будь-якому
режимі роботи покладу. Об’ємний метод підрахунку запасів
нафти заснований на даних про геолого-фізичну характеристику

об’єктів підрахунку і умови залягання нафти у них.
Для підрахунку запасів нафти об’ємним методом
використовують формулу:

Q вид = f·h·m·β ·ρ ·θ·η, (9.1)
н
н

де Q вид – видобувні запаси нафти, млн т;
2
f – площа нафтоносності, м ;
h – ефективна нафтонасичена потужність пласта, м;
m – коефіцієнт відкритої пористості, част. од.;

 – коефіцієнт нафтонасиченості, част. од.;
н
3
 – густина нафти у поверхневих умовах, кг/м ;
н
 – перерахунковий коефіцієнт, яий враховує усадку нафти;

 = 1/в, (9.2)

де в - об’ємний коефіцієнт пластової нафти;

 – коефіцієнт нафтовіддачі, част. од.