Page 125 - 4290

порід і всі можливі ускладнення при бурінні свердловин
(обвалювання, каверноутворення у глинистих породах тощо).
Гранулометричний склад визначає характер внутрішньої
поверхні порожнин продуктивних горизонтів і, отже, фізико-

хімічні процеси, що відбуваються на контакті цієї поверхні з
рідинами і газами, що насичують колектор. Так, при розробці
нафтових пластів величина внутрішньої поверхні порожнин і її

форма, значною мірою впливають на повноту витіснення нафти з
горизонтів.
Продуктивні пласти часто мають неоднорідний склад, коли
розрізняють проміжні типи порід: наприклад, пісковик глинистий,

глина піщаниста, алевроліт глинистий (табл. 4.1).
Слід зазначити, що наявність глинистих часток у пісковиках
(алевролітах) значно впливає на колекторські властивості цих

порід. Зі збільшенням вмісту глинистого матеріалу зменшується
величина абсолютної та ефективної (особливо для нафти)
проникності теригенних колекторів. Наявність глинистих часток у

колекторах як теригенного, так і карбонатного типів зумовлює
значне зменшення їхньої проникності при розкритті їх у процесі
буріння на водних розчинах (глинисті частки розбухають під

впливом промивальної рідини, особливо прісної води, і
закупорюють фільтраційні канали в привибійній зоні свердловини).

4.4 Оцінка промислових (кондиційних) властивостей

Під час виділення в розрізах свердловин пластів-колекторів,
здатних віддавати нафту і газ у промислових кількостях, необхідно

обґрунтувати так звані кондиційні значення параметрів, при яких
продуктивні горизонти можуть бути об'єктами промислової
розробки.
Для встановлення кондиційних значень параметрів необхідно

враховувати властивості пласта, що характеризують його як
колектор: пористість, проникність, насиченість (нафтою, газом і
водою), глинистість і карбонатність. Дані лабораторних визначень

пористості проникності і глинистості по керну дозволяють судити
про межі зміни досліджуваних параметрів, а також оцінити їхні
середні значення для досліджуваних горизонтів.

120