Page 121 - 4290

(міжзернові порожнини), каверни і тріщини. У зв'язку з цим
розрізняють міжзернову (гранулярну), тріщинну і кавернозну
пористість.
Залежно від літологічного складу породи переважає той чи

інший вид пористості. Для теригенних порід (пісковиків,
алевролітів, аргілітів) більш характерною є міжзернова
(гранулярна) пористість, для карбонатних порід (вапняків,

доломітів) – тріщинна і кавернозна.
Розвиток тих чи інших видів порожнин зумовлюється
умовами формування та метаморфізації гірських порід. За
походженням порожнини поділяють на первинні і вторинні.

Порожнини первинного походження утворилися під час
формування самої породи. До них належать порожнини: а) між
уламками і зернами, що складають породу; б) між площинами

нашарування; в) які утворились після розкладання органічних
решток; г) пухирчастого характеру в деяких вивержених породах
та ін.

До вторинних порожнин належать: а) пори (каверни)
розчинення, що утворилися в результаті розчинюючої дії рідин,
що циркулюють у них; б) тріщини, пов'язані з дією тектонічних

сил у земній корі; в) тріщини, що утворилися в результаті
діагенетичних процесів (перекристалізації, доломіти-зації та ін.).
Величина пористості в деяких типах осадових порід
змінюється в широких межах, (%):

Глинисті сланці (аргіліти) 0,54-1,40
Глини 6,0-50,0
Піски 6,0-52,0

Пісковики 3,5-29,0
Вапняки нафтоносні 2,0-33,0
Доломіти 6,0-33,0
Щільні вапняки і доломіти 0,65-2,5

Загальний розмір порожнин у породі багато в чому залежить
від середнього діаметра пор і площі їх поперечного перерізу. За

розміром пори можуть бути поділені на три групи.
Надкапілярні пори діаметром понад 0,508 мм і площею
2
поперечного перерізу більше 0,202 мм , зазвичай, характерні для

116