Page 43 - 4289

шуватись з підвищенням тиску і температури внаслідок
розчинення цих компонентів у воді. Поверхневий натяг на
2
межі вода-нафта змінюється від 40 мДж/м до значно менших
від одиниці. Верхня межа відповідає неактивним нафтам на
межі з жорсткими водами, нижня – високоактивним нафтам на
межі з лужними пластовими водами.
Із збільшенням температури σ в-н зменшується залежно
2
від характеристики нафти до 10 мДж/м і менше. Поверхне-
вий натяг води значно зменшується після розчинення у воді
ПАР. Значення σ в-н для ряду нафт при розчиненні у воді ПАР
2
зменшується до декількох мДж/м .
Поверхневий натяг на межі двох рідин визначається за
формулою:
σ  K  V ρ (   ρ ) , (3.6)
г ПАР г ПАР ПАР г
де σ г-ПАР – поверхневий натяг на межі гас (керосин) – ПАР,
3
2
мДж/м ; V г-ПАР – об’єм краплі гасу у розчині ПАР, м ;
2
К – постійна капіляра, мДж/м  кг; ρ ПАР – густина розчину
3
3
ПАР, кг/м ; ρ г – густина гасу, кг/м .
Для визначення постійної капіляру визначають σ г-в на
межі “дистильована вода – гас”. При цьому густину гасу ρ г
3
приймають рівною 820 кг/м . Постійну К визначають за
формулою:
47 5 ,
K  , (3.7)
V ρ (   ρ )
2 в - г в г
де 47,5 (мДж/м ) – поверхневий натяг води на межі “гас –
дистильована вода”; V г-в – об’єм краплі гасу в дистильованій
3
воді, м .
Об’єм краплі беруть як середній з 10 – 20 визначень.

3.3 Обладнання і матеріали

Сталагмометр, гас, водні розчини ПАР різної концентра-
ції, дистильована вода.
Сталагмометр – прилад для визначення поверхневого
натягу розчинів ПАР (рис. 3.1).
Поверхневий натяг розчинів ПАР на сталагмометрі ви-
значається методом вимірювання об’єму крапель, що утво-
рюються на межі “водний розчин ПАР – антиполярна рідина”
або “водний розчин ПАР – повітря”.

42