Page 41 - 4289

2) напівстатичні, що грунтуються на порівнянні сил
поверхневого натягу з силами тяжіння (метод підрахунку і
зважування крапель);
3) напівстатичні, що грунтуються на вимірюванні:
- сили відриву від поверхні рідини кільця, циліндра,
пластинки;
- капілярного тиску, необхідного для утворення або
відриву бульбашки чи краплі (метод П. А. Ребіндера).
Поверхневий натяг за методом вимірювання висоти
капілярного підняття рідини визначається за формулою:
 h  g   r
σ  , (3.1)
2 cos 
де σ – поверхневий натяг, Н/м; h – висота підняття рідини в
2
капілярі, м; g – прискорення сили тяжіння, м/с ; r – радіус
3
капіляра, м; ρ – густина рідини, кг/м ; θ – кут вибіркового
змочування, градус.
Для дослідів використовують капіляри діаметром 0,2 –
1 мм, що добре змочуються рідиною.
Величину поверхневого натягу при використанні ме-
тоду підрахунку крапель визначають за формулою [8]:
V ρ (   ρ ) g 
σ  1 2 , (3.2)
К кап n 
3
де V – сумарний об’єм крапель, м ; ρ 1 і ρ 2 – густини рідин
3
(води і нафти), кг/м ; К кап – постійна капіляра, м; n – число
2
крапель; g – прискорення сили тяжіння, м/с .
При використанні методу П.А. Ребіндера (метод най-
більшого тиску бульбашок або крапель) поверхневий натяг
визначається за такою формулою:
σ  K к а п  H , (3.3)
. . 2
де К кап – константа капіляра, Н/см ; Н – найбільша різниця
напорів рідини в процесі утворення бульбашки, см.
При використанні напівстатичного методу, що полягає у
вимірюванні сили відриву від поверхні рідини пластинки
(сили, при якій розривається плівка рідини, що тягнеться за
петлею динамометра) поверхневий натяг визначають за
формулою:
F
σ  , (3.4)
l  2

40