Page 28 - 4289

що газ більш стисливий порівняно з рідиною) визначається за
формулою:
2 Q    L P 
k  0 г 0 , (2.9)
г 2 2
F P (  - P )
1 2
.
де μ г – динамічна в’язкість газу (повітря), Пас; P 0 – атмо-
3
сферний тиск, Па; Q 0 – об’ємна витрата газу при н. у., м /с;
P 1 – абсолютний тиск на вході в зразок, Па; P 2 – абсолютний
тиск на виході із зразка, Па;
/
P 1 = P 1 + P 2, (2.10)
/
де P 1 – надлишковий тиск на вході в кернотримач, Па.
Об’ємна витрата газу :
V г
Q  , (2.11)
0

3
де V г – об’єм газу (повітря), м ; τ – час проходження газу
через зразок гірської породи, с.
Коефіцієнт проникності k виражається в Д (Дарсі)
2
або мД (міліДарсі) і має розмірність м . Він залежить від
розмірів і конфігурації порових каналів, по яких фільтрується
газ, рідина або їх суміш, і обумовлюється тертям, що виникає
при фільтрації потоку через ту чи іншу породу.
Між одиницями вимірювання проникності гірських
порід існують такі співвідношення:

-8
2
~
~
2
-12
~
2
1 Д 1 мкм ; 1 Д 1 10 м ; 1 Д 1 10 cм .
–
–
–

Абсолютно непроникних тіл у природі не існує. Майже
всі осадові породи – піски, піщаники, вапняки, доломіти і
навіть глини – володіють проникністю. Проте такі гірські
породи, як глини, доломіти і деякі вапняки, незважаючи на
великі значення пористості, мають відносно значну про-
никність тільки для газу і при значних градієнтах тиску. Це
пояснюється тим, що у таких гірських породах капілярні пори
дуже вузькі і вони чинять значний опір протіканню по них
рідини (і навіть газу).
Вважається, що основна частина нафти, яку ви-
добувають при експлуатації нафтових покладів, надходить у
свердловини по порових каналах, діаметр яких понад 1 мкм.
Проникність пористого середовища залежить не тільки
від розміру пор, але і від характеру руху в них рідин і газів.
27