Page 74 - 4279

C (max)  ГДК (7.1а)
Методика розрахунку розсіювання шкідливої речовини

проводиться при умовах, коли швидкість вітру досягає
небезпечного значення. Небезпечна швидкість вітру – це така
швидкість, коли для заданого стану атмосфери концентрація

шкідливої речовини на рівні дихання досягає свого
максимального значення. Величина максимальної приземної
концентрації шкідливої речовини при викиді нагрітої
газоповітряної суміші з одиночного джерела з круглим січенням

при несприятливих метеорологічних умовах на відстані х
М
визначається за формулою:

AMFmn
C  ,
max 2 (7.2)
h 3 V  T
1
де А – коефіцієнт, який залежить від температурної стратифікації

атмосфери.
М – (масовий викид токсичної речовини ) сумарна кількість
шкідливої речовини, що викидається в атмосферу за одиницю
часу, г/с.
3
V – об’ємна витрата газу, що викидається з джерела, м /с.
1
Об’ємна витрата газу V обчислюється за допомогою таких
1
параметрів:  – середньої швидкості виходу газоподібної суміші
0
з устя труби та D – діаметра устя димової труби:
0
 D 2
V   0 (7.3)
.
1
4
Значення потужності викиду М (г/с) i витрати газоповітряної
3
суміші V (м /с) при проектуванні підприємств визначаються
1
розрахунком у технологічній частині проекту або приймаються
відповідно до діючих для даного виробництва (процесу)

нормативів. При розрахунках приймаються поєднання М та V ,
1
що реально існують протягом року при встановлених (звичайних)
умовах експлуатації підприємства, при яких досягається

максимальне значення С max .
η – безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу
місцевості, у випадку рівної або слабопересіченої місцевості з

перепадом висот, що не перевищує 50 м на 1 км,  = 1.
F – безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість
осідання токсичних речовин в атмосфері. Значення безрозмірного

коефіцієнта F приймається:

74