Page 22 - 4279
P. 22

осіб від впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів і
                  т. ін.
                         Кількісно  соціальний  ризик  можна  оцінити  за  динамікою
                  смертності,  що  розрахована  на  1000  осіб  відповідної  групи  за

                  формулою:
                                                     1000 ( C  C )
                                                     R       1    2    Д  ,                              (2.8)
                                                 C
                                                            N
                          де R  – соціальний ризик;
                              С
                         С  – кількість померлих за проміжок часу в досліджуваній
                           1
                  групі до розвитку надзвичайних подій;
                         С  – смертність у тій самій групі людей на стадії згасання
                           2
                  надзвичайної ситуації;
                         N – загальна кількість людей досліджуваної групи;
                         Д – очікуваний розмір збитку від реалізованої небезпеки.

                         Оскільки  інженерний  метод  визначення  ризику  спирається
                  на статистику та ймовірнісний аналіз безпеки, тому для розрахунку
                  частоти  прояву  небезпеки  використовують  основи  теорії

                  ймовірності.
                         Події бувають:
                         1)     сумісні та несумісні.

                         Сумісні  –  це  такі  події,  які  можуть  відбуватися  разом,
                  одночасно; а несумісні – разом не відбуваються.
                         Теорема додавання для несумісних подій:

                                                    P A  В     ,ВPАP                                    (2.9)
                          де Р(А+В) – ймовірність появи однієї події (або А, або В).

                         Для сумісних подій:
                                                  P A В  P       ВAPВPА       ,                       (2.10)
                          де Р(А+В) – ймовірність появи хоча б однієї події (або А, або

                  В, або і А і В разом).
                         Для  трьох  і  більше  подій краще  використовувати  формулу
                  через ймовірність протилежної події:

                  P A  В С  1  P А  В  С   1   P       P  В  P  С  1   1  P   А  1   P   В  1   P  ,С (2.11)
                                                     А
                         2)     залежні та незалежні.
                         Залежні події коли ймовірність появи однієї з них залежить

                  від появи чи не появи іншої, а незалежні – коли не залежить.
                         Теорема множення ймовірностей для незалежних подій:

                                                   P  ВA      ,ВPАP                                      (2.12)
                                                                    А
                            де Р(АВ) – ймовірність появи подій і А і В разом.





                                                              22
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27