Page 201 - 4276

– паритетність держави, представників застрахованих осіб та
роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
– своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;
– обов’язковість страхування від нещасного випадку осіб, які
працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших
підставах, передбачених законодавством про працю, а також
добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе
роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької

діяльності;
– надання державних гарантій реалізації застрахованими
громадянами своїх прав;
– обов’язковість сплати страхувальником страхових внесків;
– формування та витрачання страхових коштів на солідарній

основі;
– диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і
стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної
захворюваності на кожному підприємстві;
– економічна заінтересованість суб’єктів страхування в
поліпшенні умов і безпеки праці;
– цільове використання коштів страхування від нещасного

випадку.

3 Суб’єкти та об’єкти страхування, види страхування від
нещасного випадку

Згідно зі ст. 6 ЗУ „Про соцстрах”:

Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані
громадяни, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи,
страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється
страхування (далі – працівник).
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках –
застраховані особи.

Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі –
фонд соціального страхування від нещасних випадків),
Об’єктом страхування від нещасного випадку є життя
застрахованого, його здоров’я та працездатність.

ЗУ „Про соцстрах” встановлює два види страхування:
1) обов’язкове;

201