Page 107 - 4275

Значення прикладеної напруги U п впливає на наслідки
ураження, оскільки згідно закону Ома визначає силу струму І л, що
проходить через тіло людини, та його опір R л:
U
I  П . (5.1)
л R
л
Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження
електричним струмом. Умовно безпечною для життя людини
прийнято вважати напругу, що не перевищує 42 В (в Україні така
стандартна напруга становить 36 та 12 В), при якій не повинен
статися пробій шкіри людини, що призводить до різкого зменшення
загального опору її тіла.

Електричний опір тіла людини залежить, в основному, від
стану шкіри та центральної нервової системи. Загальний електричний
опір тіла людини можна представити як суму двох опорів шкіри та
опору внутрішніх тканин тіла (рис. 5.1, б). Найбільший опір
проходженню струму чинить шкіра, особливо її зовнішній ороговілий
шар (епідерміс), товщина якого становить близько 0,2 мм. Опір

внутрішніх тканин тіла незначний і становить 300-500 Ом. У цьому
можна переконатися, якщо до язика прикласти контакти батарейки,
при цьому відчувається легке пощіпування. Коли ці ж контакти
прикласти до шкіри тіла, то відчутних подразнень не виникає,
оскільки опір сухої шкіри (епідермісу) значно більший.

б

а
Рисунок 5.1 - Умовні схеми опору тіла людини:

а - загальна схема: 1- електроди; 2 - зовнішній шар шкіри; 3 - внутрішній шар
шкіри; 4 - внутрішні тканини тіла; б - електрична схема: R ш - активний опір
шкіри; С ш — ємнісний опір шкіри; R в — опір внутрішніх тканин тіла

Загальний опір тіла людини змінюється в широких межах – від
1 до 100 кОм, а іноді й більше. Для розрахунків опір тіла людини

умовно приймають рівним R л = 1000 Ом. При зволоженні,
забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи,
подряпини тощо), збільшенні прикладеної напруги (рис. 5.2), площі
контакту, частоти струму (рис. 5.3) та часу його дії опір тіла людини
зменшується до певного мінімального значення (0,5-0,7 кОм).

107