Page 103 - 4275

2) електричні удари;
3) електричний шок.
Електричні травми – це чітко виражені місцеві порушення
цілісності тканин організму, викликані дією електричного струму або
електричної дуги. Звичайно це поверхневі пошкодження, тобто
ураження шкіри, а іноді інших м’яких тканин, а також зв’язок і
кісток.
Приблизно 75 % випадків ураження людей струмом

супроводжуються виникненням місцевих електротравм.
За видами травм ці випадки розподіляються наступним чином:
 електричні опіки – 40 %;

 електричні знаки – 7 %;
 металізація шкіри – 3 %;
 механічні пошкодження - 0,5 %;
 електроофтальмія - 1,5 %;

 змішані травми – 23 %;
всього – 75 %.
Небезпека місцевих електротравм та складність їх лікування
залежать від місця, характеру та ступеня ушкодження тканин, а також
від реакції організму на це ушкодження. Місцеві електротравми
виліковуються, і працездатність потерпілого відновлюється повністю

або частково. Однак при важких опіках людина помирає. При цьому
безпосередньою причиною смерті є не електричний струм, а місцеве
ушкодження організму, що спричинене струмом.
Електричний опік – це ушкодження поверхні тіла чи
внутрішніх органів під дією електричної дуги або великих струмів,
що проходять через тіло людини.
Залежно від умов виникнення розрізняють такі види опіків:

– струмовий або контактний, такий, що виникає при
проходженні струму безпосередньо через тіло людини в результаті
контакту людини з струмоведучою частиною.
Струмовий опік – це, як правило, опік шкіри, яка має порівняно великий
електричний опір, і виникає внаслідок перетворення електричної енергії в теплову.
Струмовий (контактний) опік виникає в електроустановках відносно невеликої
напруги – не вище 2 кВ. За вищої напруги, як правило, утворюється електрична дуга
або іскра, які і зумовлюють виникнення опіку іншого виду – дугового;
– дуговий, зумовлений дією на тіло людини електричної дуги,
яка має високу температуру (близько 3500 С) та велику енергію.
Ці опіки є наслідком випадкових коротких замикань. В установках напругою
більше 6 кВ дуга виникає при випадковому наближенні людини до струмоведучих
частин на відстань, при якій відбувається пробій повітряного проміжку між ними, чи

103