Page 19 - 4271
P. 19
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
Відбір проб поверхневих, ґрунтових вод та донних відкладів.
консервування та підготовка проб води до аналізу
Мета: ознайомитись з методикою проведення польових екологічних
маршрутів з відбором проб поверхневих, ґрунтових вод та донних відкладів.
Завдання: провести польові екологічні маршрути з відбором проб для
складання карти забруднення поверхневих, ґрунтових вод та донних відкладів.
Кількість годин: 4
4.1 Основні теоретичні положення
До водних об'єктів, які потребують екологічного вивчення, належать
океани, моря, річки, озера, штучні водойми, болота, підземні та стічні води.
Вода — менш мінливе, ніж повітря. Вода – один із найважливіших чинників
життя. Якщо сто років тому особисті витрати води жителями міст становили
30-40 л/добу, то в наші часи вже необхідно до 300 л/добу (у США – 350, в
Москві – 400, у Києві та Дніпропетровську – по 300, в Лондоні й Парижі – 160,
у Брюсселі – 85 л/добу). В Івано-Франківську та Тернополі добові витрати
води дорівнюють 180л. Окрім того, у ХХ-ХХІ століттях змінилися не лише
кількісні показники води - значно погіршилася й їх якість. Забруднення
поширилось не тільки на поверхневі, а й на ґрунтові та підземні води, адже
3
щороку в цілому світі зливають у річки понад 400 км неочищених та
недостатньо очищених стічних вод.
Найнебезпечніші забруднювачі води – Hg, Cd, Pb, нафтопродукти,
радіонукліди, феноли, пестициди та ін. Значно знижують якість води дефіцит
кисню, надлишки азотних сполук, фосфатів, що викликають евтрифікацію
поверхневих водойм. Тому, без очищення води, а значить, і визначення її
якості, не повинен залишатись жоден житель. При екологічному оцінюванні
поверхневих, ґрунтових та підземних вод необхідно дотримуватись
методиками, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного
середовища України. Стабільність і трансформація хімічних сполук у воді
залежать від наявності кількох забруднювальних речовин, які, взаємодіючи
між собою, можуть утворювати як нетоксичні, так і більш токсичні, ніж
вихідні, сполуки. Наприклад, сполуки меркурію за наявності органічних
речовин здатні утворювати значно небезпечнішу для живих організмів
сполуку — диметилмеркурій; хлор у надлишкових концентраціях хлорує
органічні речовини до хлороформу та діоксинів. Значною мірою впливають на
хімічний стан водойм водонаповнення, скидання теплих вод, активізація
різних мікробіологічних процесів.
18