Page 8 - 4267
P. 8
можна перекласифікувати потрібні групи пікселів так, щоб вони
отримали унікальний атрибут у межах кожного об'єкта.
У растрових моделях зазвичай є функції для підбору
окремих областей за розміром, що полегшує визначення
полігона, який потрібно вимірювати. Якщо ж у покритті є багато
полігонів приблизно одного розміру, то доведеться вибирати за
номером ряду або колонки; відокремлювати пікселі цільової
області з використанням наявних функцій редагування. У будь-
якому випадку, процес не дуже складний, проте вимагає певної
завбачливості та ретельності.
Для векторної моделі даних. Як визначити площі простих
геометричних фігур, таких як трикутник, прямокутник,
паралелограм, трапеція, коло, еліпс, відомо ще зі школи.
Обчислення ускладнюються, тільки тоді, коли полігони стають
дуже складними. Найпростіше рішення полягає в розділенні
складного полігона на декілька простих фігур, площі яких легко
визначаються за формулами, після чого результати
підсумовуються.
У багатьох векторних ГІС, площі полігонів підраховуються
ще при їх створенні й заносяться в таблиці атрибутів, так що
подальше визначення площі потребує тільки вибору відповідного
значення з атрибутивної таблиці.
Міри форми полігонів
Існує тісний взаємозв'язок між такими мірами, як периметр і
площа полігона. Саме їх використовують для визначення форми
полігона.
Відношення периметра до площі є характеристикою міри
складності полігона. Найменше значення такого відношення з
усіх фігур має коло, у той час як витягнуті полігони мають
найбільші значення цього показника. Вирішення багатьох задач,
особливо пов'язаних з природними ресурсами, потребує
використання саме цього відношення.
Наприклад, чим менше буде цей показник для ділянки лісу,
тим більше імовірність виявлення в ній тварин, котрі зазвичай
займають внутрішні області лісу. І навпаки - чим вище цей
показник для озера, тим більше довжина пляжів, які можна
запропонувати потенційним покупцям ділянок.
8