Page 43 - 4267
P. 43

табличному  вигляді  подані  відстані  і  витрати  на  подолання
                  маршруту  (витрати  часу,  палива  та  ін.;  витрати  продукту  або
                  електричної  напруги);  списки  проміжних  об'єктів  на  маршруті,
                  їхній стан. Отриманий у результаті аналізу маршрут або списки

                  об'єктів  на  маршруті  можуть  бути  використані  для  побудови
                  інших аналітичних процедур.
                         В  моделюванні  і  аналізі  географічних  мереж  широко

                  застосовуються  методи  теорії  графів.  Як  відомо,  будь-яке
                  картографічне  зображення  територіальних  відношень  містить
                  метричні  і  топологічні  атрибути.  Графові  моделі  акцентують
                  увагу саме на топологічні властивості мереж: порядок з'єднання

                  вершин, наявність циклів, ступінь зв’язності і т. ін.
                         Реальні  територіальні  відношення  і  зв'язки  можна
                  формалізувати  і  зобразити  у  вигляді  багатовимірних  графів-

                  картосхем. Однак ме¬тодика аналізу таких графів ще недостатньо
                  розроблена.  Тому  при  вивченні  географічних  мереж  частіше
                  усього  використовуються  відносно  прості  графові  моделі,

                  методика аналізу яких розроблена до рівня алгоритмів і програм.
                         Розглянемо основні типи виділених графових моделей.
                         І. Непомічені неорієнтовані графи. За допомогою цього типу

                  графових         моделей         вивчаються          територіальні          зв'язки       і
                  відношення, для яких не відомі (або не важливі) інтенсивність і
                  напрямок: комунікаційні мережі і повідомлення (в обидва кінця),
                  виробничі зв'язки, маятникові міграційні потоки і т. ін.

                         Аналіз  таких  графів  використовується  при  вирішенні
                  наступних задач:
                         дослідження  зв’язаності  графа:  виявлення  незв'язних

                  підграфів, критичних вершин і ребер (тобто таких, при видаленні
                  яких граф перестає бути зв'язувальним);
                         загальна  характеристика  структури  і  форми  графа  за
                  допомогою різних показників;

                         оцінка вершин графа по їх положенню в структурі графа;
                         знаходження  максимальних  повних  підграфів  (клик)  та
                  аналіз структури їх з'єднання у вихідному графе;

                         пошук найкоротших шляхів між вершинами графа, рішення
                  оптимізаційних задач (задача „комівояжера” і т. ін.);
                         перетворення  (генералізація)  вихідного  графа  в  більш

                  простий, зручний для аналізу і картографування вид.


                                                               43
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48