Page 33 - 4267

просторове положення характерних точок каркасних ліній
(тальвегів і вододілів) одного порядку.
У картографії, під ЦМР будь-якого географічного поля, у
тому числі й рельєфу, розуміють певну форму подання вихідних

даних і спосіб їх структурного опису. Це дозволяє обчислювати
(відновлювати) значення поля в заданій області шляхом
інтерполяції і/чи екстраполяції (Сербенюк, 1990).

Уявляється, що з погляду на аналіз територіальних
природних або природно-господарських комплексів і вирішення
прикладних завдань, пов'язаних з навколишнім середовищем,
засобами ГІС-технологій, кращим є перше визначення. Воно

трактує, що ЦМР представляє собою один із шарів
інформаційного блока ГІС, що містить цифрову інформацію про
відмітки топографічної поверхні у вигляді растра або TIN-моделі.

У цьому випадку форма представлення вихідних даних про
рельєф і спосіб відновлення значень топографічної поверхні по
комірках растра заданого розміру з використанням методів

інтерполяції й екстраполяції складають основу її побудови.
Дані про рельєф можуть бути отримані шляхом:
натурних вимірювань, включаючи топогеодезичні роботи на

місцевості;
промірними роботами на водоймах;
дистанційним зондуванням;
картометричних робіт.

У зв'язку із цим можливі істотно різні фор¬ми завдання цих
даних:
з регулярним розміщенням точок на прямокутних, трикутних

і шестикутних (гексагональних) сітках, отриманих при
тахеометричній зйомці, або спеціальних видах площинного
нівелювання, а також у результаті картометричних робіт;
з нерегулярним поданням точок по структурних лініях,

профілях, центрах площ, локальних точках, отриманих у
результаті інструментальної зйомки чи картометричних робіт;
з ізолінійним завданням точок, розміщених по ізолініях

рівномірно, або з урахуванням складності їхнього рисунка,
отриманих, при цифруванні горизонталей топографічних карт.
Зобразити поверхню в ГІС як за допомогою растрових, так і

за допомогою векторних систем. Форма завдання вихідних даних

33