Page 101 - 4266

водообмін, вертикальна циркуляція, стратифікація. Зауважимо,
що створення водосховищ на річках викликає в них зміну
гідрохімічного режиму і якості води в них у порівнянні з водою
річки, на якій вони споруджені.

Забруднення води може відбуватися такими шляхами: при
скиді стічних вод (зливних стоків); при проходженні води через
забруднення (мінералізовані) ділянки землі (ґрунту); при

випадінні забруднюючих речовин із атмосфери.
Усі джерела скидів стоків можна розподілити (умовно) на такі
види: промислові, сільськогосподарські, соціально-побутові,
природні.

Джерела забруднення водних об’єктів можна розрізняти за їх
типами: стаціонарні, нестаціонарні, організовані, неорганізовані,
постійні, сезонні.

Зона активного забруднення - це та частина водного
середовища, в якій при надходженні домішок порушуються
природні біохімічні або біологічні процеси, а концентрація цієї

домішки перевищує нормативно-санітарні чи іншим показники.
Розглянемо процес водообміну у непроточній водоймі водного
середовища. У загальному випадку водойми живляться за

рахунок притоку води. Так, у випадку водосховища – за рахунок
рік, на яких вони створені.
Між середньою мінералізацією води у водоймі С і
в
мінералізацією води в річці притоку С , яка її живить, при будь-
р
якому водообміні (n) існує залежність

С / С = 0,99 – 0,26 / n . (12.1)
р
в
Це дозволяє розрахувати очікувану мінералізацію водосховища
для заданих значень С і n.
в
Мінералізація води є основним показником якості води.

Основний вплив на показник мінералізації води здійснюється
за рахунок кратності Кв водообміну (інтенсивності, ступіня
проточності) у водоймі

К в = Q /Q , (12.2)
в
с
де Q – об’єм водосховища;
в
Q - річний стік (притік) води.

с
Тому чим більша кратність Кв водообміну (Кв >>1), тим менші
зміни в режимі мінералізації водного об’єкта відносно води рік,

101