Page 8 - 4264
P. 8

У процесі, коли звільнене електроном місце на орбіті ядра атома займає
            інший  електрон  із  ближньої  орбіти  відбувається  характерне  рентгенівське
            випромінювання. Процес захвату електрона із конкретної орбіти атомного ядра
            носить назву цієї орбіти. Наприклад, захват електрона із К-орбіти та L-орбіти
            називається відповідно К-захват та L-захват.
                                                                                                232
                                                                                         238
                    4.  Самочинне  ділення  деяких  важких  атомних  ядер  (U ,  Th )  на  дві
            частини,  як  правило  з  неоднаковою  масою.  У  цьому  випадку  поряд  із
            осколками  ділення  випромінюються  два  або  три  нейтрони,  а  деколи  й  інші
            частинки.
                    Утворення завдяки цьому процесу ядра розпаду шляхом випромінювання
            β-частинок наприклад:
                    За  реєстрацією  таких  нейтронів  визначають  вміст  урану  у  гірських
            породах.

                                                       
                                                      
                                                                 98 %  87  Kr      
                                                                          ~
                                                                       
                                                87
                                                            Br                                                                            (1.5)
                                                       %
                                                      2
                                                                           ~
                                                                   86 Kr        0 1 n
                    5. Розпад з випромінюванням одного або двох протонів при якому маса і
            заряд  зменшується  на  одну  або  дві  одиниці  спостерігається  тільки  у  деяких
            штучних  радіоактивних  ізотопах  з  винятково  великим  дефіцитом  нейтронів,
            наприклад:

                                                    33
                                                                     Ca 31 Ar   2  p .                                                 (1.6)
                                                   20     18
                    Інколи до радіоактивного розпаду відносять також перехід деяких ядер із
            метастабільного  (відносно  стійкого  збудженого)  стану  в  основний  з
            випромінюванням одного або декількох гамма-квантів. У цьому випадку ядерне
            перетворення (зміна маси і заряду ядра) не відбувається.
                    Деякі  радіоактивні  ізотопи  розпадаються  утворюючи  два  або  більше
            нових  елементи.  Як  приклад,  можна  навести  розпад  атомів  калію-40,  у  12  %
            якого відбувається К-захват з подальшим випромінюванням γ-квантів енергією
            1,46 МеВ.
                    Розпад  штучних  радіоактивних  елементів,  у  більшості  випадків,
            супроводжується випромінюванням електронів або позитронів та γ-променів.

                    1.1.2  Основні  закони  радіоактивних  перетворень.  Стійка  і  рухома
            радіоактивна рівновага

                    Наведені вище види радіоактивних розпадів відбуваються таким чином,
            що  за  нескінченно  малий  проміжок  часу  (dt)  кількість  ядер  радіоактивного
            елементу  (dN),  які  розпалися,  пропорційні  числу  ядер  (N),  що  залишились  на
            період часу t:
                                                                      - dN = λNdt,                                                    (1.7)

                                                            8
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13