Page 12 - 4254
P. 12

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

                                              Особливості офіційно-ділового стилю

               1.     Визначте, які з наведених характеристик  властиві офіційно-діловому стилеві:
                     а) емоційно-експресивне забарвлення;
                     б) безособовість, стереотипність;
                     в) поєднання логіки викладу з емоційно-експресивним забарвленням мовних засобів;
                     г) використання суспільно-політичної лексики;
                     ґ) уживання термінологічної лексики;
                     д) відсутність емоційного забарвлення;
                     е) стислість, чіткість;
                     є) пристрасність.

               2.  Прочитайте  фрагмент  автобіографії  відомого  українського  письменника  Остапа
               Вишні. Які відступи від вимог офіційно-ділового стилю містить цей текст?

                                                     МОЯ АВТОБIОГРАФIЯ

                     Трапилася ця подiя 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в мiстечку Грунi, Зiнькiвського
               повiту на Полтавщинi...
                     Власне, подiя ця трапилася не в самiм мiстечку, а в хуторi Чечвi, бiля Грунi, в маєтковi
               помiщикiв фон Рот, де мiй батько працював у панiв.
                     Батьки мої були як узагалi батьки. Пiдходящi.
                     Iз подiй мого раннього дитинства, що вплинули (подiї) на моє лiтературне майбутнє,
               твердо врiзалася в пам’ять одна: упав я дуже з коня. Летiв верхи на полi, а собака з-за могили
               як  вискочить,  а  кiнь  –  убiк!  А  я  –  лясь!  Здорово  впав.  Лежав,  мабуть,  з  годину,  доки
               очунявся... Тижнiв зо три пiсля того хворiв. I отодi я зрозумiв, що я на щось потрiбний, коли
               в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тодi думка: мабуть, я для
               лiтератури потрiбний. Так i вийшло.
                     Оддали  мене  в  школу  рано.  Не  було,  мабуть,  менi  й  шести  лiт.  Скiнчив  школу.
               Прийшов додому, а батько й каже:
                     – Мало ти ще вчився. Треба ще кудись оддавати. Повезу ще в Зiнькiв, повчись iще там,
               побачимо, що з тебе вийде.
                     Зiнькiвську школу закiнчив я року 1903-го, з свiдоцтвом, що маю право бути поштово-
               телеграфним чиновником дуже якогось високого (чотирнадцятого, чи що) розряду.
                     Та куди ж менi в тi чиновники, коли “менi тринадцятий минало”.
                     Та  й  повезла  мене  мати  аж  у  Київ,  у  вiйськово-фельдшерську  школу,  бо  батько  як
               колишнiй солдат мав право в ту школу дiтей оддавати на “казьонний кошт”.
                     Та й залишився в Києвi. Та й закiнчив школу, та й зробився фельдшером.
                     А  потiм  пiшло  нецiкаве  життя.  Служив  i  все  вчився,  все  вчився  –  хай  воно  йому
               сказиться! Все за екстерна правив.
                     А потiм до унiверситету вступив.
                     Писати в газетах я почав 1919 року за пiдписом Павло Гунський. Почав з фейлетону.
                     У 1921 роцi почав працювати в газетi “Вiстi” перекладачем.
                     1927-1955








                                                              10
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17