Page 5 - 4252

ВСТУП

Проектування системи може здійснюватися на основі об'єкто-
орієнтованого моделювання ПрО методом UML, який дозволяє враховувати ас-
пекти, властиві діючим особам (акторам) системи, створювати сценарії вико-
нання системи тощо. Об’єктний стиль проектування — це декомпозиція майбу-
тньої системи на окремі підсистеми (пакети), визначення функціональних і не-
функціональних вимог і об’єктної моделі предметної області.
Носіями інтересів, можливостей і дій в системі (або пакеті) є діючі особи
— актори. Пакет може складатися з об’єктної моделі, варіантів використання,
що визначають сценарії поведінки системи, склад об’єктів і методів їхньої вза-
ємодії. Поведінка об’єктів відображується діаграмами, що задають послідов-
ність взаємодії об’єктів (діаграми послідовностей, взаємодії), правилами пере-
ходу від стану до стану (діаграми станів), а також діаграмами кооперації, в яких

діючі особи зображуються графічно. Об’єкти і відповідні їм діаграми варіантів
використання задають загальну архітектурну схему системи, у рамках якої
здійснюється реалізація структури і специфіки поведінки компонентів. Загальна
концепція об’єктного проектування — це побудова всіх сценаріїв, екранних ді-
аграм для керування ними і їх випробування в різних варіантах використання.
На вибір варіантів використання впливають нефункціональні вимоги (напри-
клад, забезпечення конфіденційності, швидкодії й ін.).
На основі моделі опису вимог і понять проводиться уточнення складу і змі-
сту функцій системи, методів їхньої реалізації у вигляді сценаріїв і діаграм по-
токів даних, у яких відображається взаємодія об’єктів як обмін повідомленнями
між елементами системи для передачі даних і одержання відповіді після вико-
нання операцій. Моделі вимог визначають призначення і місце вимог у таких
системах. Цьому сприяють розроблені національні, корпоративні і відомчі ста-
ндарти. Вони фіксують правила формування нефункціональних вимог, у яких
відображаються відомості про взаємодію і захист даних у системі. При цьому
поведінка об’єктів представляється діаграмами UML, вони можуть уточнюва-
тися при перегляді моделей вимог і складу об’єктів системи. Перегляд почина-
ється з вимог і пошуку місць локалізації для внесення необхідних змін у мо-
дель. Зміни можуть стосуватися функціональних і нефункціональних вимог у
зв’язку з уточненням замовником обмежень на структуру системи, використо-
вувані ресурси й умови середовища її функціонування.

Загальносистемний підхід

Один зі шляхів архітектурного проектування — традиційний неформаль-
ний підхід до визначення архітектури системи, її компонентів, способів їхнього
подання й об’єднання в систему, який можна назвати загальносистемним. Фак-
тично архітектура, що створюється згідно з таким підходом, є чотирирівневою і
містить у собі: Перший рівень — системні компоненти. Вони здійснюють взає-
модію з периферійними пристроями комп’ютерів (принтери, клавіатура, скане-

4