Page 12 - 4249
P. 12

який  потім  залишається  всередині  наплавленого  валика.  На-
                            явні на наплавлюваній частини отвору, пази або канавки , які
                            необхідно  зберегти,  закладаються  мідними  або  графітовими
                            вставками.  Спосіб  закріплення  вставки  перед  наплавленням
                            вибирається експериментальним шляхом стосовно до кожної
                            деталі окремо.
                                Поверхні деталі, що не піддаються наплавленню, у разі
                            необхідності, захищаються від бризок, окислів сухим або мо-
                            крим азбестовим картоном або тканиною. Для правильної ор-
                            ганізації підготовки деталей до наплавлення  і виконання на-
                            плавочних робіт необхідно після огляду та замірів зносу дета-
                            лей скласти карту технологічного процесу ремонту. У ній по-
                            винні бути відображені причини і характер зносу, умови робо-
                            ти деталей, обсяг робіт, вид і спосіб наплавлення, марка і діа-
                            метр електродів, режим і технологія наплавлення , час на ви-
                            конання робіт , послідовність операцій, припуск на механічну
                            обробку,  необхідність  попередньої  і  наступної  термічної  об-
                            робки.
                                 Вибрані  електроди  повинні  забезпечувати  наплавлений
                            метал  високою  зносостійкістю,  задовільною  в’язкістю,  мати
                            хороші наплавочні властивості, та бути дешевими. Наплавле-
                            ний  метал  повинен задовільно оброблятися  механічним  спо-
                            собом.
                                 Властивості  наплавленого  металу,  в  основному,  визна-
                            чаються  його  хімічним  складом  і  термообробкою.  Хімічний
                            склад наплавленого шару змінюється за рахунок введення ле-
                            гуючих компонентів. Найбільш дешевими і доступними з них
                            є: вуглець, марганець, хром, кремній, титан. Вони підвищують
                            твердість  і  зносостійкість  металу  при  стиранні.  Марганець  і
                            хром  при  введенні  їх  в  низьковуглецеву  сталь  у  кількості
                            8,0…27,0 % підвищує її зносостійкість в 4,0…5,0 разів.
                                 Високомарганцева сталь добре працює при високих пи-
                            томих і ударних навантаженнях. Високохромиста сталь ( хро-
                            му понад 18,0 %) має малу ударну в'язкість , тому її не слід
                            застосовувати  при  наплавленні  деталей,  що  працюють  при
                            ударних навантаженнях. Легування наплавленого валика здій-
                            снюється  за  допомогою  електродного  покриття  ,  до  складу
                            якого входять легуючі компоненти , або за допомогою елект-


                                                           11
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17