Page 82 - 4225

Другий етап передбачає розробку фінансового плану фірми

(компанії) загалом та визначення його зв`язку з інвестиційним
проектом.
На третьому етапі здійснюється визначення й обґрунтування
необхідних зв’язків розробленої програми з реальними,
сукупними можливостями компанії, фірми, корпорації.
У розробці програми особливу роль відіграють зв’язки з

аналітиками ринку цінних паперів, а також чинники, що
впливають на надійність інвестиційної системи. Ці чинники
зазвичай поділяються на зовнішні та внутрішні.
До зовнішніх належать такі, що визначають стан фінансового
ринку, національної і світової економіки, політичний клімат у
країні, а також форс-мажорні обставини.

До внутрішніх чинників можна віднести: професійний рівень,
зокрема персоналу вищого рангу; рівень та ефективність
контролю за операціями, які проводить фірма, використовуючи
зв’язки з певними зацікавленими державними закладами.
Правильно врахувати ризики можливо лише за наявності
безперервних зв’язків та взаємодії з державними закладами.

Формуючи необхідні комунікації з інвесторами, необхідно
пам’ятати й ураховувати можливі ризики, до яких належать:
ризик ліквідності, відсотковий, кредитний, ринковий, політичний,
валютний ризики, ризик змін ринкової кон’юнктури, ризик
країни, ризик форс-мажорних обставин.
Для того щоб усунути або мінімізувати можливі ризики,

необхідно дотримувати таких правил:
1. Проводити систематичний аналіз фінансового стану
потенційних інвесторів, їх плато- та кредитоспроможності,
використовуючи при цьому аналітичні матеріали і безпосередню
допомогу державних органів.
2. Розробляти різноманітні напрями взаємодії з інвесторами,
тобто проводити активну політику диверсифікації відповідно до

загальнодержавної фінансової політики.
3. Використовувати реальні персональні гарантії, гарантії з
боку держави, хеджування валютних операцій, поширення
спектра здійснюваних операцій.
4. Використовувати принцип виважених ризиків.

5. Реалізовувати принципи діалектики і синергетики в
процесі аналізу ризиків.

82