Page 64 - 4221

вищує стехіометричне, оскільки необхідно зменшувати тем-
пературу продуктів згорання на виході з КЗ до певного зна-
чення, яке визначається конструктивними особливостями де-
талей проточної частини ГТУ.
Вказане перевищення характеризується коефіцієнтом над-
лишку повітря  , який дорівнює відношенню фактичної ви-
трати повітря до теоретично необхідної

М
  пов . (4.3)
М пг L o

У реальних КЗ коефіцієнт надлишку повітря коливається у
межах від чотирьох до семи. Місцеві значення  , що характе-
ризують частку повітря, яке надходить у КЗ, можуть змінюва-
тись від 0 до .
У всіх КЗ можна простежити ряд характерних принципів.
Розглянемо це на прикладі секційної КЗ.
Робочий обєм КЗ можна поділити за ходом руху газів на
такі зони (рисунок 4.1):
- горіння (ЗГ);
- проміжну (ПЗ);
- змішування (ЗЗ).
У ЗГ здійснюється змішування палива і повітря, запалю-
вання суміші, її горіння. Тут підтримується най вища темпе-
о
ратура в циклі (1600 - 2000 С). Коефіцієнт надлишку повітря
в цій зоні змінюється в межах 0,2 - 0,5 на початку зони до 1,1 -
1,3 на виході з неї.
У ПЗ відбувається поступове додавання повітря і зменшен-
ня температури газів. У ПЗ остаточно відбувається згорання
палива. Коефіцієнт надлишку повітря досягає значень 1,4 -1,5.
У ЗЗ відбувається остаточне змішування продуктів згоран-
ня з повітрям, внаслідок чого робоче тіло набуває певних па-
раметрів.
Повітря, що надходить у КЗ можна розділити на два пото-
ки:
- первинне, що подається в ЗГ і ПЗ;
- вторинне, що надходить у ЗЗ.
Витрату первинного повітря може буде знайдено зі спів-
відношення

61