Page 103 - 4214
P. 103
функціональними можливостями аналогічна російській системі ГЛОНАСС.
Навігаційні космічні апарати системи GPS також проходили ряд
удосконалень. Повнофункціональна система Navstar має мінімум 24
супутника. У наш час на орбітах рівномірно розподілені тридцять робочих
супутників.
Космічні апарати першого покоління (Блок-I) забезпечували нормальну
роботу системи без втручання сегмента керування протягом 3-4 днів. В
апаратах наступного покоління (Блок-П) цей строк був збільшений до 14
днів, а в новій модифікації (Блок-IIR) дозволяє автономно працювати
протягом 180 днів. Остання модифікація - апарати Блок-IIF -
використовуються замість відпрацьованих Блок-IIR і можуть працювати до
15 років. З 2003 року почали запускати супутники модернізованої версії
Block IIR-M, у яких передбачена модуляція частот L1 й L2 кодом З/А.
Випробування системи ГЛОНАСС почалися в 1982 р. ще у
Радянському Союзі. Розгортання першої фази системи, що передбачала
використання 10-12 ШСЗ у двох площинах, завершилося в 1991 р. У лютому
1992 р. кількість працюючих одночасно супутників уперше досягла 12. У
наш час кількість працюючих супутників ГЛОНАСС становить 17.
Супутники системи ГЛОНАСС доставляються на робочу орбіту 4-
ступеневими носіями «Протон» по 3 штуки в одному пуску. При
початковому періоді обігу 675 хвилин супутники дрейфують уздовж робочої
орбіти до призначених точок розташування, де й стабілізуються за
допомогою бортового двигуна, доводячи період обертання до 675,7 хвилини.
Висота орбіти — 19100 км, нахилення (кут, утворений площиною орбіти й
площиною екватора) — 64,8°, період обертання — 11 ч. 15 хв. 44 с. Орбіти є
кратними й забезпечують повторення наземної траси кожного супутника
через 8 діб по завершенні ним 17 витків. Це має певні переваги на
початковому етапі, коли задіяні ще не всі орбітальні площини й місця
100