Page 43 - 4212
P. 43

один стан (зазвичай у всі одиниці, рідше - у всі нулі). Запис на
           EPROM здійснюється на програматорах.
               Великою  перевагою  такої  пам яті  є  можливість
           перезапису вміст мікросхеми.
               Недоліки:  невелика  кількість  циклів  перезапису;  висока
           вірогідність  "недотерти",  що  зрештою  приведе  до  збою,  або
           перетримати  мікросхему  під  ультрафіолетовим  світлом,  що
           може зменшити термін служби мікросхеми і навіть привести
           до її повній непридатності.
               Головною  привабливою  особливістю  EEPROM  (в  т.ч.  і
           Flash)  від  раніше  розглянутих  типів  незалежної  пам яті  є
           можливість     перепрограмування      при     підключенні     до
           стандартної системної шини мікропроцесорного пристрою. У
           EEPROM з явилася можливість проводити стирання окремої
           комірки  за  допомогою  електричного  струму.  Для  EEPROM
           стирання кожної комірки виконується автоматично при записі
           в неї новій інформації, тобто можна змінити дані в будь-якій
           комірці,  не  зачіпаючи  решти.  Процедура  стирання  зазвичай
           істотно довша за процедури запису.
               Переваги  EEPROM  в  порівнянні  з  EPROM:  збільшений
           ресурс  роботи,  простіша  в  обслуговуванні;  недолік  -  висока
           вартість. У контролерах цей тип пам яті використовується як
           для зберігання програм, так і для зберігання даних.
               Flash (повна назва - Flash Erase EEPROM) вперше була
           розроблена компанією Toshiba в 1984 році, і вже наступного
           року  було  почато  виробництво  256  Кбіт  мікросхем  flash-
           пам’яті в промислових масштабах. У 1988 році компанія Intel
           розробила власний варіант флеш-пам’яті.
               Технологічно  флеш-пам’яті  споріднена  з  EPROM,  так  і
           EEPROM.  Основна  відмінність  флеш-пам’яті  від  EEPROM
           полягає в тому, що стирання вмісту комірок виконується або
           для всієї мікросхеми, або для певного блоку (кластера, кадру
           або сторінки).
               Слід  відмітити,  що  існують  мікросхеми,  які  дозволяють

                                          43
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48