Page 48 - 4201

Кожний з цих підтипів поділяється на декілька класів. Класифікація приведена
на рис. 6.20. У геологічному відношенні інтерес представляє тип трилобітів і, в
меншій, мірі - тип ракоподібних.
Підтип Трилобітоподібні. Subphylum Trilobitomorpha (лат. tri – три;
lobos – лопать; грец. morphe - форма). Трилобітоморфні поєднують морських
тварин, які вимерли і мали поздовжньо-трироздільний спинний панцир.

Трилобіти - палеозойські морські членистоногі, що мають поздовжнє
двосторонньо-симетричне тіло, захищене зі спини тричленним сплющеним
панциром. У поперечному напрямку панцир поділяється віссю на два бокових
відділи.

Рисунок 6.19 - Схема будови деяких Членистоногих
І - підтип Trilobitomorha, клас Trilobita: а - підклас Polymera, б - підклас Miomera; ІІ - підтип
Cheliсerata: а-евріптерус, б-павук; ІІІ - підтип Crustaceomorha, клас Crustacea: а-панцир рака, б-
вапняковий будиночок вусоногого рачка, в-вапнякова стулка остракоди, г-хітинова стулка
листоногого рачка; ІV - підтип Tracheata, клас Insecta: а-мураха, б-крилата комаха

У трилобітів добре розвинені системи: травлення, кровоносна, нервова,
статева. Ймовірно, що дихання відбувалося зябрами і поверхнею черева. Очі
прості і складні, розташовані на головному щиті.
Б у д о в а ч е р е п а ш к и. Головний і хвостовий відділи переважно
складаються з декількох зрослих сегментів. Відділ тулуба завжди
сегментований (рис. 6.21). Черево прикрите мембраною. Головний щит
(цефалон) утворений 5-7 зрослими сегментами. Він поділяється на осьову
(глабель) і бокові (щоки) частини. Крайові частини щоки, які відділені від
центральних лицевими швами, є рухомими. Тулуб (торакс) складається з
сегментів, кількість яких коливається від 2 до 44. До кожного сегменту входять
центральна (рахис) і бокові (плеври) частини. Сегменти відділяються один від

48