Page 47 - 4201
P. 47

голову, тулуб, задній відділ (пiгiдiй). У голові міститься скупчення нервових
               вузлів. У ній розташовані органи нюху, дотику, зору, смаку. Кількість сегментів
               може досягати 800. Пiдiгiй не сегментований. Нервова система відноситься до
               ланцюгового типу. Кровоносна система розвинута, але серця немає. Дихання
               здійснюється зябрами, які розташовані у головному відділі i мають вигляд

               пишного        віночка.     Для      внутрішніх       органів      характерна        метамерія
               (багаторазовість). На кожному сегменті тулуба розташовано дві параподiї
               (ніжки), які увінчані щетинками. У глотці є рогові щелепи i зуби
               (сколекодонти).       Кільчасті хробаки         розмножуються         статевим,      а   інколи
               безстатевим шляхом.
                      Вони живуть у морських i прісних басейнах та на суші у ґрунті. Кільчасті
               хробаки поєднують первинних кольчецiв, мало- i багатощетинкових хробаків,
               п’явок i ехіурид. У викопному вигляді трапляються тільки багатощетинкові
               хробаки (поліхети). Поліхети, які живуть у морях, ведуть повзаючий або
               риючий спосіб життя. Одні плавають, інші прикріплюються до ґрунту.
               Поліхети, які прикріплюються до дна, утворюють спіральну, пряму або
               неправильно вигнуту вапнякову трубку. У викопному стані, крім трубного
               кістяка, трапляються сколекодонти (хітинові щелепи) i сліди життєдіяльності
               хробаків (ходи, нірки, фукоїди). У викопному стані аннелiди відомі починаючи
               з венду. Представники: рід Serpula (час розповсюдження - силур-нині); рід
               Spirorbis (розповсюдження - нижній силур-нинi).
                      Г е о л о г i ч н е з н а ч е н н я i р о з п о в с ю д ж е н н я. Хробаки
               були широко розповсюджені у морях давнини. Середовище існування –
               переважно шельф. Багато порід несуть сліди їх життєдiяльностi. Трубчасті
               хробаки мають породоутворююче значення.


                                        Тип Членистоногі. Phylum Arthropoda
                                         (грец. arthron – суглоб; podos - нога)


                      Цей тип є найбільш численним типом тварин (понад 1 млн. видів). Це
               комахи, раки, краби, трилобіти, мечохвості та інші. Живуть у морях, прісних
               водах, ґрунті, повітрі. З'явилися в докембрії. У кембрійських відкладах вони
               представлені різноманітними видами. Походження членистоногих до кінця не
               з'ясовано. За низкою ознак вони найближче стоять до кільчастих хробаків, які
               вважаються        предками        членистоногих        (рис.     6.19).    Членистоногі        є
               високоорганізованими тваринами. У них є рот, шлунок, травний канал, нервова
               і кровоносна системи, добре розвинуті очі, органи дихання (легені, трахеї або
               зябра, залежно від середовища існування). Спільною ознакою є будова
               кінцівок, що складаються з окремих суглобів, та хітиновий панцир.
                      Підтвердженням того, що членистоногі виникли з кільчастих хробаків, є
               ембріогенез та викопні перехідні форми. Найбільший розквіт припадає на
               кембрій, ордовік, силур. У пермський час відбулось вимирання. Починаючи з
               кембрію вони вже освоювали сушу. Тип Членистоногі (Phylum Arthropoda)
               поділяється на чотири Підтипи: Трилобітоподібні (Trilobitomorha), Хеліцерові
               (Cheliсerata), Раковидні (Crustaceomorha), Трахейнодихаючі (Tracheata).

                                                                                                            47
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52