Page 200 - 4200

Ідея глобального моделювання виникла наприкінці 60-х
початку 70-х рр. XX ст. Біля її джерел стояли такі вчені, як
Дж. Форестер, А. Печчеі, Е. Янг, Г. Тіммантаінші. Особлива
роль у розробці і застосуванні глобального моделювання
належить Римському клубу — організації західних учених,
бізнесменів, політиків і громадських діячів, заклопотаних
виробленням заходів для запобігання глобальних загроз.
Римський клуб був створений у 1968р. А в 1972р. була
опублікована перша доповідь Римському клубу під назвою
«Межі росту». Авторський колектив, який очолив Деніз
Медоуз, поставив завдання за допомогою математичних
моделей і комп'ютерної техніки виявити межі росту світової
цивілізації, навантажень антропологічного характеру.
Для глобальної свідомості, видно, цілком справедливі
слова X. Ортеги-і-Гассе-та: «Не тільки не важливо, але й не
потрібно, щоб окремі частини соціального цілого збігалися у
своїх прагненнях і ідеалах. Важливо і потрібно, щоб кожна
група не забувала про інших і певною мірою розділяла їх
життя».
За наявними даними, у процесі спалювання викопного
палива щорічно виділяється 5 млрд. тонн вуглекислого газу, з
якого не менше половини залишається в атмосфері. З 1900 р.
кількість вуглекислого газу в атмосфері збільшилося на 15
відсотків, а нині щорічно збільшується на 0,4 відсотки. Крім
того, в атмосфері зростає вміст сірки і сполук азоту. У ряді
регіонів світу ліси й озера отруюються кислотними дощами.
Викиди вуглекислоти і фреону сильно впливають на
атмосферу і глобально змінюють нашу планету (парниковий
ефект, руйнування озонового шару). Забруднення вод
хімічними і побутовими відходами набуває таких масштабі в,
що багато рік перетворилися в колектори для стічних вод і
непридатні для пиття. Проблема чистої питної води стала
найгострішою, по суті, глобальною, проблемою для людства.
До речі, нагадаємо, що в озері Байкал — п'ята частина всієї

200