Page 118 - 4200

6. Соціальна структура особистості
Ще Демокріт вважав людину малим світом («мікрокос-
мом»), у якому віддзеркалюється великий світ («макрокосм»).
Людина-особистість як самодостатній об'єкт має свою
структуру, взаємопов'язані і взаємодіючі частини якої
складають систему особистості. Отже, особистість, як і
суспільство в цілому, є функціонуючою системою, яка
з'являється і розвивається завдяки розглянутому вище ме-
ханізму соціалізації. Від того, яким чином відбувається
соціалізація індивідів, залежить і їх соціальний статус, ролі,
які вони виконують у суспільстві. Від соціалізації й однієї з
головних її ланок, виховання, залежить і те, на які цінності
буде спрямована діяльність конкретної особистості, яким
чином вона досягатиме мети своєї діяльності, і, отже, її
поведінка.
Особистість майже в усьому залежить від суспільства, бо
саме в ньому вона і стає особистістю. Тому будь-які зміни у
суспільстві як системі неодмінно відбиваються на змінах
особистості. Що ж саме в ній змінюється? Перш за все,
змінюється її внутрішня структура. Що ж таке структура? До
структури особистості повинні входити такі елементи, яких
нема у тварин, і які утворюють саму сутність особистості. Це
знання, переконання, світогляд, світосприйняття, віра,
усвідомлення свого місця і ролі у суспільстві, совість, взагалі
її духовність тощо. Отже, структура особистості - це її
внутрішній світ. Усе, що інтеріорізувалось в особистості з
норм і цінностей суспільства, його культури є складовими
частинами її внутрішньої структури. Від того, як ці частини
взаємодіють, залежить поведінка і в цілому діяльність
особистості як системи. У гармонійної особистості усі
складові її структури працюють злагоджено, і навпаки, збій у
взаємодії цих частин веде до погіршення роботи системи
особистості, а звідси - й до певних відхилень у поведінці.
Таким чином зміни, що весь час відбуваються у сус-

118