Page 34 - 4199

решток організмів. На великі глибини кисень приносять
арктичні і антарктичні води.

Таблиця 4. 2 – Залежність вмісту кисню в морській воді
3
(см /л)
3
0
Температура С Вміст кисню, см /л
0 10 20 30 35 40
- 2 10,88 10,19 9,50 8,81 8,47 8,12
0 10,29 9,65 9,00 8,37 8,04 7,72
10 8,02 7,56 7,09 6,63 6,41 6,18
20 6,57 6,22 5,88 5,58 5,35 5,17
30 5,57 5,27 4,95 4,95 4,50 4,34

Азот у поверхневих шарах знаходиться у повній
рівновазі з атмосферним азотом. Великого значення для
океану не має. Деякі придонні бактерії перетворюють
його в нітрати і амоній.
Іноді на дні морів, особливо в намулі,
утворюється сірководень. Він є наслідком процесів
розкладання органічних речовин, та життєдіяльності
бактерій, що використовують у анаеробних умовах
кисень сульфатів. Сірководень – сильна отрута для
живих організмів. Характерним прикладом зараження
глибинних вод є Чорне море, в якому тільки 1З % води
не отруєно ним, а в окремих місцях він часом виходить
на поверхню.
Вуглекислий газ перебуває переважно у вигляді
вуглекислоти. Незважаючи на малий вміст, вуглекислота
відіграє не меншу роль, ніж кисень. Вона є єдиним
джерелом вуглецю, необхідного рослинам для утворення
органічної речовини. Вуглекислий газ краще розчиня-
ється у холодній воді. Запаси його в океані становлять
3
130-1012 тонн або 45-50 см /л. Це в 60 разів більше, ніж