Page 86 - 4198

ЛЕКЦІЯ 9

ВІТЕР

9. 1. Загальна циркуляція атмосфери
Систему великомасштабних повітряних течій називають
загальною циркуляцією атмосфери. В 1921 р. норвезький
кліматолог Б"єркнес на основі синоптичних карт розробив
схему циркуляції атмосфери, згідно з якою в кожній півкулі
формуються три зональних кільця.
Перше кільце охоплює тропічні широти і включає висхідне
підняття повітря над екватором, перенесення його до тропіків,
опускання біля 30° широти /баричні максимуми/ і повертання
до екватора пасатами. Друге кільце в помірних широтах
складається з підняття повітря і переносу його через
стратосферу в тропічні широти й до полюсів, а в тропосфері
тут панує західний перенос з утворенням циклонів і
антициклонів. Третє кільце розміщено біля полюсів, там
повітря опускається і переноситься до Арктичного і
Антарктичного фронтів, де переважають висхідні рухи
повітря.
Загальна циркуляція включає до себе зональні й
меридіональні складові частини, основними ланками яких є:
1. Західно - Східний і Східно - Західний переноси
повітряних мас.
2. Циклонічна і антициклонічна діяльність у помірних
широтах.
3. Полярні циркуляції.
4. Пасати.
5. Мусони.
6 Струменеві течії.
Західний перенос виникає завдяки тому, що баричний
градієнт спрямований за меридіаном від тропіків до полюсів, а
сила Коріоліса відхиляє повітряні маси в північній півкулі
вправо, а в південній вліво, тобто з заходу на схід. Західний

85