Page 93 - 4189

поляризаційну модифікацію (ПМ ВСП), непоздовжнє ВСП
(НВСП), ВСП із багатократним простеженням границь
поблизу свердловини (ВСП МП ГС), ВСП із накопиченням
даних у загальній серединній точці (ВСП ОСТ), метод
обернених годографів (МІГ), метод сейсмічного торпедування
(МСТ), міжсвердловинне (МСП) і навколосвердловинне
(ОСП) просвічування й ін. Звичайно всі перераховані методи,
у тому числі й ті, при яких спостереження виконують не
тільки на вертикальних, але й на горизонтальних профілях
поблизу свердловини, поєднують під загальною назвою ВСП
[8] або ССС [1].
Ціль інтерпретації даних ССС і АК - вивчення
властивостей порід, що складають розріз і поділяючі їхні
границі в свердловині й навколосвердловинному просторі:
швидкостей поширення хвиль, коефіцієнтів відбиття й
поглинання, акустичний твердості, пружної й непружної
анізотропії середовища. При вивченні перерахованих
властивостей методи ССС мають більше низьку розв'язну
здатність, чим АК, однак за допомогою їх можна більш точно,
чим при інтегруванні даних АК, визначити властивості
товстих шарів, що пов'язане з нагромадженням помилок при
інтегруванні. Навпаки, параметри тонких шарів точніше
визначаються за допомогою АК, ніж шляхом
диференціювання даних ССС.
Поряд з вивченням пружних і непружних властивостей
розрізу при інтерпретації даних свердловинної сейсморозвідки
вирішують наступні геологічні й методичні задачі:
1) визначають кінематичні й динамічні параметри
хвиль і їхню природу, здійснюють масштабування параметрів,
отриманих за даними наземної 3D сейсморозвідки;
2) здійснюють стратиграфічну прив'язку хвиль, які
реєструються при наземних спостереженнях і ототожнюють
хвилі різних типів, пов'язаних з тими самими елементами
розрізу;
3) вибирають методику 3D робіт (умови збудження,

92