Page 60 - 4189

і тільки 20% і менше на обробку даних. Тому основним етапом, на якому
можна одержати виграш, є оптимізація проекту польових робіт.
Існують два підходи до оптимізації: класичний і
феноменологичний. Процес проектування польових ЗD робіт при
класичному підході звичайно починається з вибору основних
(«твердих») параметрів зйомки. До них відносяться розміри біна,
кратність зйомки, канальність апаратури. Ці параметри можуть
змінюватися в невеликих межах. Вони залежать від наявних технічних
засобів і визначають загальну якість зйомки. Інші параметри: найбільше
мінімальне віддалення, найбільше віддалення, «форма» БС і біна є
більше «м'якими» і можуть змінюватися в більш широких межах.
Важливою властивістю форми БС і біна є можливість азимутального
вивчення середовища - її просторової анізотропії. Тому оптимізація,
насамперед, може стосуватися останніх «м'яких» параметрів.
Прихильники феноменологичного підходу до оптимізації
стверджують, що щільність класичних зйомок є надлишковою й
випливає із перестраховки (краще переплатити за надлишкову
щільність зйомки, чим не вирішити геологічне завдання). Вони
показують, що близька до 2D ступінь придушення перешкод
досягається в 3D при зниженні кратності не вдвічі, а до 10 разів.
Розмір біна при глибин ах залягання цільових об'єктів 4 км може
дорівнювати 100—200 м, тобто в 5—10 разів більше, ніж при класичному
підході. При цьому рекомендується застосовувати рідкі, спеціально
дерегуляризовані системи 3D спостережень, що дозволяють
збільшити нееквідистантність віддалень, вважаючи, що це значно
знижує рівень виникаючих при міграції регулярних елайсінг-
перешкод без зниження якості сейсмічних зображень.
При феноменологичному підході існує прагнення перенести
основні проблеми ЗD сейсморозвідки з польових робіт на етап обробки
— інтерполяцію даних і міграцію до підсумовування, не потребуючої
регулярності спостережень, а як відомо, ЗD обробка значно дешевша за
польові роботи. Таким чином, прихильники феноменологичного підходу
вважають, що перераховані прийоми забезпечують здешевлення робіт
ЗD, наближаючи їх за вартістю до робіт 2D . При будь-якому підході до
оптимізації систем ЗD їхнє проектування виконується за допомогою
спеціальних програмних комплексів і базується на вироблених теорією
й практикою правилах вибору й розрахунку параметрів системи.
Розглянемо ці правила, крок за кроком, відповідно до звичайно
використовуваної послідовності реалізації цих операцій при
проектуванні сейсморозвідувальних робіт [13].

2.4.2 Вибір параметрів групування приймачів і джерел збудження
коливань

У сейсморозвідці ЗD, на відміну від сейсморозвідки 2D,
групування при реєстрації і збудженні застосовують, головним чином,
для підсилення корисних коливань і статистичного послаблення
випадкових перешкод, не ставлячи за мету придушення регулярних
хвиль-перешкод за рахунок ефекту спрямованості при групуванні.
Придушення регулярних перешкод в умовах систем ЗD забезпечується
багатократним перекриттям даних у межах біну. Тому при роботах ЗD
припустиме використання малих лінійних БГП і БГЗ при невеликих у
59