Page 97 - 4180

3. Вид валютного ризику, який визначається як можливість

несприятливого впливу зміни валютного курсу на економічний стан банку –
це:
а) процентний ризик;
б) економічний ризик;
в) операційний ризик;
г) бухгалтерський ризик.
4. Найпоширенішими способами управління валютними ризиками:
а) урахування зовнішніх ризиків;
б) хеджування валютних ризиків;
в) проведення політики диверсифікації;
г) використання плаваючих процентних ставок за валютними кредитами.
5. Політичний ризик оцінюють:
а) на підставі даних національної статистики;
б) аналітичним методом;
в) експертним шляхом.
6. Очікувані збитки за від реалізації банківських ризиків компенсуються за
рахунок:
а) поточних доходів;
б) прибутку банку;
в) спеціально створених резервів;
г) капіталу банку.
7. Несистемний ризик банківського портфеля можна знизити за допомогою:
а) страхування;
б) диверсифікації;
в) хеджування;
г) цей вид ризику знизити неможливо.
8. незбалансований за строками підхід до управління активами і пасивами
банку обов’язково супроводжується:
а) підвищення ризиків;
б) підвищенням прибутків;
в) зниженням ризиків та збільшенням прибутків;
г) усе залежить від кон’юнктури ринку.
9. Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначається як відношення:
а) суми всіх великих кредитів до регулятивного капіталу;
б) суми всіх великих кредитів за мінусом фактично сформованих резервів до
регулятивного капіталу;
в) суми всіх великих кредитів за мінусом фактично сформованих резервів до
сукупних активів банку;
г) суми всіх великих кредитів до власного капіталу банку.
10. Нормативне значення максимального розміру ризику на одного
позичальника (Н7) не повинно перевищувати:
а) 5%;
б) 25%;

95